Версія для друку

Проблеми коалiцiйного уряду

УРЯД НАРОДНОЇ ДОВiРИ ЧИ КОАЛiЦiЯ КЛАНiВi

Деякi аспекти проблеми формування коалiцiйного уряду в Українi

"Україна вступила в стадiю економiчного зростання. Вперше виконано Державний бюджет України, досягнуто приросту ВВП, розпочалась виплата накопиченої за попереднi роки заборгованостi iз зарплати. Все це стало можливим завдяки конструктивнiй спiвпрацi гiлок влади, пiдтримцi дiяльностi Кабiнету мiнiстрiв Президентом України i Верховною Радою, законодавчому забезпеченню парламентом "здiйснення полiтики реформ", - говориться в заявi Кабiнету мiнiстрiв вiд 2 березня цього року.

Водночас, "Вiктор Ющенко ще нiколи не був такий близький до вiдставки", - переконаний директор iнституту полiтики Микола Томенко. Курс теперiшнього уряду не сприймають як деякi депутатськi групи та фракцiї парламентської бiльшостi (СДПУ(о), "Трудова Україна", "Вiдродження регiонiв", "Солiдарнiсть") так i комунiсти разом з деякими лiвими депутатами. Складнiсть ситуацiї зумовлена ще й тим, що комунiсти - за словами того ж Миколи Томенка - "вперше заявили про готовнiсть взяти владу в державi", а опоненти Уряду з парламентської бiльшостi готовi вiддати комунiстам посаду Голови Верховної Ради. Цей ситуативний збiг iнтересiв компартiї i деяких кланових партiй i визначатиме полiтичний клiмат на найближчий перiод.

Пiдмiна понять як тактика полiтичної боротьби

Коалiцiйний скандал, який набрав особливої гостроти в лютому-березнi цього року, характерний тим, що в ньому, формально кажучи, вiдсутнiй предмет скандалу.

Опоненти Вiктора Ющенка заповзялись змусити останнього сформувати до 1 квiтня коалiцiйний уряд. Якби цю вимогу озвучував не фаховий юрист (доктор юридичних наук, Президент Спiлки адвокатiв України i т.д.) перший вiце-спiкер парламенту Вiктор Медведчук, можна було б подумати, що опоненти не розумiються на елементарних поняттях сучасної полiтики i тому вимагають вiд уряду неможливого - формувати коалiцiйний уряд.

Насамперед, коалiцiйний уряд формує парламентська бiльшiсть, а не сам уряд. До того ж, за наявностi вiдповiдної законодавчої бази. Нi про iснування стабiльної парламентської бiльшостi, нi про наявнiсть вiдповiдної законодавчої бази поки що говорити не доводиться.

Не будемо настiльки наївними, щоб запiдозрити першого вiце-спiкера в елементарнiй неосвiченостi. Що ж хочуть тi полiтичнi сили, iнтереси яких в цьому скандалi представляє Вiктор Медведчукi Судячи з його ж таки висловлювань, та й взагалi перебiгу подiй навколо цiєї проблеми, однозначно - ротацiї кадрiв у Кабiнетi мiнiстрiв. Жодних формально-правових пiдстав для такої ротацiї немає, а iдея коалiцiйного уряду була озвучена вiдразу пiсля утворення парламентської бiльшостi, тож її i взяли на озброєння. До речi, парламентська бiльшiсть в українському варiантi - це не коалiцiя полiтичних сил у парламентi, готових взяти на себе вiдповiдальнiсть за стан справ у державi. Чинна парламентська бiльшiсть утворилась "на протестнiй хвилi" як спосiб усунути вiд керiвництва Верховної Ради комунiстiв.

Отже, кiлька суб'єктiв умовно-стабiльної нелiвої бiльшостi у парламентi пропонують прем'єровi Ющенку формувати "коалiцiйний" уряд (читай, видiлити певну кiлькiсть мiнiстерських портфелiв для кiлькох кланових фракцiй - СДПУ(о), "Трудова Україна", "Вiдродження регiонiв", "Солiдарнiсть").

Мовою ультиматумiв

26 лютого пiд час традицiйної прес-конференцiї у Верховнiй Радi перший вiце-спiкер, як кажуть, пiшов ва-банк: "Вiктор Ющенко має справою довести свою пiдтримку iснуючої парла-ментської бiльшостi, бо iнакше в квiтнi вже iнша реформаторська бiльшiсть пiдтримає iнший уряд". Цей короткий ультиматум, по сутi, мiстить в собi кiлька вимог до Прем'єра. Насамперед, зберегти iснуючу парламентську бiльшiсть i зробити все, щоб вона iснувала i надалi (хоча незрозумiло, чому вiдповiдальнiсть за це покладається на Прем'єр-мiнiстра). Потiм претензiя: "Фракцiї, якi сьогоднi намагаються розвалити парламентську бiльшiсть, є проурядовими". Хоча фракцiї, якi претендують на портфелi в урядi, неодноразово демонстрували свою антиурядовiсть. Адже парламентська бiльшiсть "вже продемонструвала своє ставлення до уряду, затвердивши його програму," - переконує Вiктор Медведчук. Нагадаємо, що саме тi фракцiї, якi сьогоднi штучно створюють коалiцiйний скандал (СДПУ(о), "Трудова Україна", "Вiдродження регiонiв", "Солiдарнiсть") i вимагають вiд Прем'єра жесту вдячностi за пiдтримку, виступали 5 квiтня 2000 року проти програми Уряду i проголосували за неї лише пiд тиском Президента Кучми.

Прем'єр Ющенко приймає виклик

Насамперед, Вiктор Ющенко нагадав своїм опонентам, що "коалiцiя визначається як союз партiй, якi знайшли компромiс для досягнення спiльної мети, коалiцiя має право формувати коалiцiйне мiнiстерство, тобто уряд" (Енциклопедичний словник Брокгауза i Ефрона).

Отже, формуванню коалiцiйного уряду має передувати формування полiтичної коалiцiї у парламентi. До того ж "уряд полiтично нiхто не уповноважував формувати коалiцiйний уряд... ми готовi взяти участь у цьому процесi, пiсля того, як в рамках сьогоднiшньої парламентської бiльшостi буде вирiшено створити коалiцiйний уряд" (Вiктор Ющенко).

Прем'єр зустрiвся з представниками майже всiх фракцiй бiльшостi i з'ясував, що багато з них бачить це питання iнакше, нiж його iнiцiатори. А "ультимативна форма i короткi термiни, що запропонованi (до 1 квiтня), мають вигляд полiтиканства", вважає Прем'єр. Вiктор Ющенко також нагадав своїм опонентам, що для формування коалiцiйного уряду необхiдна полiтична стабiльнiсть, у тому числi i стабiльнiсть самих партiй. Коментуючи цю стабiльнiсть, вiн навiв показовий факт: у Верховнiй Радi нинiшнього скликання з моменту обрання кiлькiсть переходiв депутатiв iз фракцiї у фракцiю становить 528(!), при загальнiй кiлькостi депутатiв менше нiж 450.

i головне, в Українi немає вiдповiдної законодавчої бази для того, щоб формувати коалiцiйний уряд. Вiдсутнi закони "Про Кабiнет мiнiстрiв" i "Про полiтичнi партiї". Законодавчо не визначено статус парламентської бiльшостi i опозицiї, процедуру формування i дiяльностi коалiцiйного уряду.

Заяву першого вiце-спiкера В.Медведчука Вiктор Ющенко назвав "прологом для дестабiлiзацiї ситуацiї в країнi". 1 березня Уряд розповсюдив заяву, в якiй розцiнив "нагнiтання окремими полiтичними силами конфлiктної ситуацiї навколо проблеми коалiцiйного уряду як спробу розхитувати взаємовiдносини мiж парламентом i урядом".

Коалiцiйний конфлiкт у контекстi полiтичних реалiй

Розмови про формування коалiцiйного уряду почалися вiдразу пiсля призначення Вiктора Ющенка прем'єром. i вже тодi Вiктор Ющенко поставився до цiєї iдеї прихильно, але вказав на її несвоєчаснiсть. Потiм був сплеск iнтересу до проблеми коалiцiйного уряду перед прогнозованою вiдставкою вiце-прем'єра Юлiї Тимошенко. Вiкторовi Ющенку недвозначно дали зрозумiти, що хочуть бачити на цiй посадi когось iз ставленикiв кланових фракцiй. Тож Прем'єр мусив уточнити, що вiн весь цей час говорив про формування коалiцiї в наступному Кабмiнi. Водночас миролюбний Прем'єр неодноразово наголошував, що уряд готовий до консультацiй з усiма фракцiями парламентської бiльшостi. Одначе, перспектива консультацiй не влаштовувала нi соцiал-демократiв, нi колег iз "Вiдродження регiонiв" i "Трудової України". Олiгархи жадали кабмiнiвських портфелiв, в тому числi i прем'єрського.

Прихильна до Прем'єра партiя "Реформи i порядок" у вiдповiднiй заявi зазначає: "пiд прикриттям гасла "коалiцiйного уряду" до керiвництва Кабiнету мiнiстрiв "прориваються олiгархи, щоб спрямувати матерiальнi ресурси держави у свої явнi i прихованi виборчi фонди".

Прикметно, що найбiльшi прихильники негайного створення коалiцiйного уряду (вже згадуванi вище фракцiї) проголосували проти парламентських виборiв за пропорцiйною системою. Тобто на словах вони виступають за коалiцiйний уряд, а на дiлi блокують проведення багатопартiйних виборiв, якi є передумовою справжнього коалiцiйного уряду.

В iнiцiаторiв коалiцiйностi є й iнша мета Вони провокують не тiльки загострення вiдносин мiж гiлками влади, але й ставлять пiд загрозу iснування парламентської бiльшостi. Вiктор Ющенко вважає, що заява Медведчука про необхiднiсть створення коалiцiї "є чiткою спробою розвалити парламентську бiльшiсть i... очолити парламент". Лiдер комунiстiв Петро Симоненко вважає, що "розмови про створення коалiцiйного уряду є вирiшенням питання про наступника нинiшнього президента".

Аналiтики розцiнюють протистояння мiж Вiктором Ющенком i Вiктором Медведчуком як початок боротьби двох найреальнiших кандидатiв на пост президента.

Позицiю Вiктора Ющенка в коалiцiйному конфлiктi аналiтики вважають вигiдною i розумною. Вiн i демонструє згоду створити коалiцiю, i, водночас, переконливо об_рунтовує, чому реалiзувати коалiцiю найближчим часом неможливо.

Головний опонент прем'єра соцiал-демократ Вiктор Медведчук, вiдчуваючи, що "раунд ультиматумiв" вiн програв i що мотиви його дiй аж надто прозорi, передав для засобiв масової iнформацiї свої запевнення, що СДПУ(о) не претендує на портфелi в Кабiнетi мiнiстрiв. Тим не менше, цей суто протокольний жест виявився мало переконливим.

Прем'єр Ющенко, усвiдомлюючи, що "просто так" його опоненти не пiдуть з "поля бою", задекларував готовнiсть розглянути проблему формування коалiцiйного уряду за участю Президента i за певний час виробити такi засади, якi дозволили б формалiзувати усi питання, пов'язанi з коалiцiєю.

Зрозумiло, що такий маневр Прем'єровi був потрiбен аби виграти час для перевiрки депутатських "резервiв уряду" i для пошуку компромiсної доктрини. i, час, справдi, спрацював на Прем'єра: кiлькiсть охочих вiдправити уряд у вiдставку до середини березня зменшилась, а головний опонент Прем'єра перший вiце-спiкер В. Медведчук на прес-конференцiї 26 березня заявив, що схиляється до думки про необхiднiсть законодавчого забезпечення формування коалiцiйного уряду (що за мiсяць до того декларував Прем'єр Ющенко).

Як формальний вихiд iз кризи протистояння Верховної Ради i Кабiнету Мiнiстрiв було вирiшено укласти мiж ними полiтичну угоду, де Сторони задекларували намiр "утримуватись вiд дiй, якi можуть спричинити суперечностi i конфлiкти мiж законодавчою i виконавчою гiлками влади та викликати полiтичну напруженiсть у суспiльствi".