Версія для друку

Iнтервю номера

IНТЕРВ'Ю З IВАНОМ ПЛЮЩЕМ, ГОЛОВОЮ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

Оскiльки вам випало двiчi очолювати Верховну Раду України - у 1991-94 та у 2000-01, ви можете на власному досвiдi засвiдчити змiни, якi вiдбулися в українському парламентi та суспiльствi. Як, на Вашу думку, змiнилася робота ВРУ пiсля створення парламентської бiльшостii

Звичайно, розвиток та змiни у Верховнiй Радi слiд розглядати в загальносуспiльному контекстi. Тут можна говорити про полiтичну структурованiсть українського суспiльства, i, вiдповiдно, про змiни у структурi Верховної Ради, яка є, нехай викривленим, але його дзеркалом. Верховна Рада першого скликання була найбiльш структурована з усiх за iсторiю українського парламентаризму. Тодi було лише двi полiтичних сили - так звана Народна Рада (130-140 депутатiв) i група "239". Менi, як головi ВР, тодi було набагато легше працювати, але уявiть, при такому розкладi сил ми приймали доленоснi рiшення! Це свiдчить про те, що iдейно ми були на однiй позицiї. Ми прагли вибороти Незалежнiсть, досягти вiдновлення нашої державностi - це була та здорова iдея, яка давала можливiсть об'єднати зусилля.

Нинiшня Верховна Рада, до створення бiльшостi, нагадувала попередню. У ВР 13-го чи 2-го скликання склалася така ситуацiя: Мороза було обрано спiкером лише 171 голосом i, незважаючи на це, вiн змiг проголовувати чотири роки. Часто голоси розбивалися 189 на 205 чи 164 на 192 - тобто, в жодної з полiтичних коалiцiй не вистачало голосiв для прийняття рiшення, але вистачало для заблокування питання. Саме через це робота парламенту була недiєвою. Пiсля органiзацiї бiльшостi ми протягом року демонстрували дiєвiсть Верховної Ради: її робота рiзко вiдрiзняється вiд тiєї ситуацiї, яка призвела до реструктуризацiї парламенту.

Наступна вiдмiннiсть: сьогоднi в нас 12 депутатських груп i фракцiй - а не двi, як було колись, - i багато позафракцiйних депутатiв. Звичайно, це ускладнює роботу i призводить до рiзноманiтних непорозумiнь i конфлiктiв. Крiм того, тодi люди голосували за людей, яких вони знали. Сьогоднi ж виборцi мусили голосувати за кандидатiв, яких вони вперше бачили - це, мабуть, називається "новiтнi виборчi технологiї". i, вiдповiдно, це негативним чином позначається на зворотному зв'язку депутатiв з тими людьми, що їх обрали.

Як Ви ставитеся до того, що у громадськiй думцi побутує визначення деяких парламентських фракцiй як таких, що пiдтримують iнтереси олiгархiїi Наскiльки слушним є таке визначення, i як воно впливає на дiяльнiсть парламентуi

Це цiлком нормальне явище. Адже iснує таке поняття як лобiювання iнтересiв. Фракцiї створюються не тiльки за полiтичними ознаками, а й за iнтересами. Отже це явище iснуватиме завжди; iнше питання - для чого i проти кого спрямованi зусилля.

Крiм того, в нас iснує певна плутанина в поняттях. Якщо людину називають олiгархом тiльки тому, що вона має якiсь статки, то це - викривлене бачення цього явища. Адже ми iдемо до ринкової економiки, проводимо приватизацiю, хочемо, щоб з'явився господар. То хiба ж можна звинувачувати депутата, за яким є пiдприємство, яким вiн не керує, але де, скажiмо, є його акцiїi Тому я намагаюсь формувати ставлення до олiгархiї залежно вiд контексту i ситуацiї, в якiй це поняття вживається.

Наскiльки впливовими є лiвi фракцiї у процесi прийняття законодавчих актiвi Як загалом Ви можете прокоментувати дiяльнiсть сил у парламентi, що визначають себе як опозицiйнii

Я спокiйно, а, iнколи, з вдячнiстю ставлюся до найбiльш чисельної парламентської опозицiї. Я не боюсь цього явища. Якби це дiйсно була лише фракцiя КПУ, то я б завдячував опозицiї в органiзацiї роботи самої Верховної Ради. Це найбiльш дисциплiнована, активна i працездатна фракцiя. Дiйсно, це можна побачити по виступах її представникiв, по участi в обговореннях. iнодi пiд час голосування за якесь спiрне питання вони роблять заяву про те, що фракцiя абстрагується вiд бiльшостi i брати участь у голосуваннi не буде - це їхня форма протесту, це їхнє право, яке ми повиннi поважати. Що ж стосується iнших фракцiй, то це бiльше назва, нiж суть. Фракцiя Соцiалiстичної Партiї - це лише 16 чоловiк Звичайно, якщо їхнi iнтереси збiгаються з iншими фракцiями, вони можуть мати певний вплив на прийняття рiшення... Хоча i вони працюють порiвняно активно. iншi ж фракцiї недостатньо чисельнi, аби мати суттєвий вплив на хiд голосування.

Як ви оцiнюєте процес втiлення результатiв Референдумуi

Питання iмплементацiї слiд розглядати так: полiтична система нашої держави, i зокрема, державна влада потребує реформування, це однозначно. Те, що питання референдуму мають вiдношення до полiтичних реформ, теж не викликає сумнiву. Але всi змiни повиннi вiдбуватись вiдповiдно до Конституцiї та законодавства. Тому необхiдно визначити суть i форму цього процесу. По сутi, чотири питання, виставленi на референдумi - питання чисельностi, питання двопалатного парламенту, питання iмунiтету i розпуску або паритету - дiйсно вiдображають наявнi у суспiльствi проблеми. Але та форма, в якiй вони запропонованi (питання-референдум-законопроект), не вiдповiдає нi регламенту, нi Конституцiї. i Конституцiйний Суд, розглянувши цю ситуацiю, винiс рiшення про те, що цi питання просто внести до Конституцiї не можна. Що таке постiйно дiюча бiльшiстьi Що таке депутатська недоторканiстьi Якщо забрати з конституцiї положення про те, що зняти недоторканiсть може Верховна Рада, то виникають рiзнi тлумачення. Одна школа юристiв розумiє це так - виходить, що тепер нiхто не може зняти цю недоторканiсть. iншi правознавцi тлумачать це таким чином - якщо ранiше зняти недоторканiсть мiг лише Генеральний Прокурор за згодою Верховної Ради, то тепер це може зробити кожний участковий. А третi говорять, що, за Конституцiєю, таке право має Верховний Суд. Однак слiд спочатку закiнчити судову реформу у вiдповiдностi до вимог Ради Європи i чiтко визначити статус i роль Верховного Суду. Адже ми ще не знаємо, якою будуть структура i функцiї Суду. А змiст повинен вiдповiдати формi.

Як би ви могли прокоментувати висвiтлення дiяльностi Верховної Ради у засобах масової iнформацiїi

До ЗМi я завжди ставився з повагою i обережнiстю. Засоби масової iнформацiї висвiтлюють полiтичнi процеси або так як вони їх бачать, або так, як їм замовляють. Якщо має мiсце перше - то це їхня точка зору, i їхнє право. Якщо ж їм замовляють, то треба знати замовника. Тодi вже нехай вiн вирiшує, чи вони у повнiй мiрi вiдпрацьовують замовлення чи щось недопрацьовують. Я нiколи не замовляв матерiалiв у ЗМi, i нiколи не був ними ображений i iгнорований. Ми поки що у консенсусi.

Шановний iване Степановичу, тривожнi процеси, якi зараз вiдбуваються в українському суспiльствi не можуть не впливати на роботу Верховної Ради. Як би ви могли оцiнити ситуацiюi Чи вважаєте ви, що зараз в Українi має мiсце полiтична кризаi

Нi, навiть заперечую. Я вважаю, що полiтична структура суспiльства приблизно нагадує трикутник: Президент, уряд та парламент уособлюють його сторони, звичайно, часом вони рiзнi за розмiром. Ця фiгура знаходиться у правовому полi, яке оточує його з усiх сторiн. Полiтична криза - це такий стан суспiльства, коли зникає одна з частин трикутника, чи зруйноване саме поле. В нашiй ситуацiї всi сторони iснують, законодавче поле теж не зруйноване. Криза настане тодi, коли одна з цих сторiн перестане бути функцiональною. Сьогоднi пiд загрозою парламент. Чи може це призвести до кризиi Однозначно. Ми говоримо про можливiсть сформувати iншу бiльшiсть. Якщо це станеться, я не зможу пiдтримати цю ситуацiйну бiльшiсть, яка створилася навколо цiєї пожежi, цiєї трагедiї. Тодi парламент може припинити нормальне функцiонування. Нема парламенту, вiдповiдно, немає й уряду. От тодi настане криза. Я переконаний, що до цього в нас не дiйде. Бiльшiсть буде iснувати, бо альтернативи їй немає. Прожитий рiк засвiдчив, що навiть та започаткована злагода, вiдносна стабiльнiсть призвела до змiн в економiцi i до полiпшення соцiального захисту i життя наших людей.

Зараз часто говорять, що у складi цього парламенту багато противникiв уряду, якi намагаються протистояти йому з багатьох питань. Наскiльки обгрунтованим є таке твердженняi

Я вважаю, що в цьому парламентi якраз найменше противникiв уряду. Саме цей парламент схвалив програму дiй уряду на виконання курсу реформ. Саме цей парламент затвердив бюджет на наступний рiк у термiн, передбачений Конституцiєю. Це свiдчить про те, що саме в цьому парламентi є бiльшiсть, яка пiдтримує дiяльнiсть уряду. Звичайно, є багато людей, якi критикують уряд i по-своєму тлумачать показники, досягнутi в економiцi минулого року. Цi сили мають пiдтримку як серед опозицiйних депутатiв, так i серед учасникiв бiльшостi. Я вважаю це явище нормальним, оскiльки тi позитивнi показники, якi ми досягли в цьому роцi, побачить лише той, хто справдi хоче побачити цi позитивнi змiни. Уряд не досяг iще таких показникiв, якi б забезпечили такий рiвень життя, за якого, вийшовши на будь-який майдан, ми б почули вiд людей на запитання: "Як вам живетьсяi" - вiдповiдь, "Краще". От тодi ми б мали право сказати - ця критика безпiдставна.

Звичайно, парламент теж повинен сприяти полiпшенню ситуацiї, i я не можу сказати, що ми завжди працювали бездоганно. Ми прийняли ще недостатньо прогресивних економiчних рiшень. Одне з них, першочергове, - це лiбералiзацiя податкової бази. Є ряд iнших проблем, наприклад, управлiння корпоративною державною власнiстю. Однак, за минулий рiк прийнято 333 закони, з них пiдписано Президентом i вступили в силу 84%. Це дуже високий показник, отже, спiвпраця гiлок влади iснує.

Зараз iснує багато суперечок щодо iнвестування росiйського капiталу в стратегiчнi пiдприємства України. Як ви ставитеся до iноземних iнвестицiй, i зокрема росiйських, в економiку Україниi

Моя позицiя стабiльна. Капiтал не має нацiонального кольору. Для мене несуттєво, яка держава iнвестує свої кошти в економiку України. За законом, не має значення, чий капiтал буде брати участь у приватизацiї. Однак важливо, на яких умовах це вiдбувається.

Що ж до iнвестицiйного клiмату, я вважаю, що вiн полiпшився. 16 мiсяцiв Україна не мала iноземних iнвестицiй. Економiку України, її владнi структури вивчали такi серйознi iнституцiї як МВФ, Свiтовий Банк, ЄБРР та Єврокомiсiя. Це свiдчить про те, що ми на правильному шляху, i продовження спiвробiтництва - перший вагомий сигнал для iнвестицiй. Але ця пожежа, i негативне висвiтлення у iноземних виданнях, звичайно, буде затiнювати успiхи, яких досягнуто у сферi мiжнародного спiвробiтництва. Я маю сподiвання, що все ж таки ситуацiя скоро нормалiзується. Одним iз центральних питань моїх переговорiв iз послом США було обговорення можливостей реструктуризацiї наших зовнiшнiх боргiв. Я не втрачаю надiю, що ми цього досягнемо.

Дуже дякую за ваш час.