Версія для друку

Мiсто в об'єктивi

ПОЛТАВА: УКРАЇНСЬКА КЛАСИКА

Є всi пiдстави стверджувати про особливий статус Полтави - давня iстрiя, низка непересiчних особистостей, чия дiяльнiсть була пов'язана з мiстом, переламнi моменти свiтової iсторiї, свiдком яких воно стало. Але, насамперед, варто вiдзначити, що Полтава є, так би мовити, квiнтесенцiєю українськостi - духу, самопочуття, культурної спадщини. Завдяки центральному розташуванню мiсто не потрапило пiд вплив схiдного сусiда так, як, скажiмо, Харкiв, не зазнала Полтава i захiдної - польської та угорської культурної експансiї, як Львiв та Ужгород. Мова Полтавщини, її культурнi практики i донинi служать взiрцем для визначення того, чим же все таки є Україна.

Отож, якими є витоки української класикиi

Перша письмова згадка про лiтописну Лтаву (назва мiста походить вiд притоки Ворскли потiчка Лтави) зустрiчається у 1174 роцi на сторiнках лiтопису "Повiсть минулих лiт". Саме вiд цiєї дати i починається вiдлiк "офiцiйного" вiку Полтави. Втiм, цiй згадцi передувало три столiття розвитку мiського поселення, заснованого на iвановiй горi слов'янським племенем сiверян. На той час поселення iснувало на межi земель Київської Русi та володiнь Золотої Орди. Цей "прикордонний" статус зберiгався за Полтавою впродовж столiть: пiзнiше через землю Полтавщини проходила межа Князiвства Литовського i Золотої Орди, згодом - Речi Посполитої та Московської держави. Завдяки такому "вигiдному" розташуванню iсторiя Полтави багата на вiйськовi конфлiкти, при чому населення мiста постiйно змушене було вирiшувати, яку позицiю обрати. Зрештою, такий стан справ був - та i залишається - характерним для всiєї України. i, так само, як Україна, Полтава не змогла уникнути помилок.

Полтава остаточно оформилась як мiсто лише близько 1641. Невдовзi розпочалася Визвольна вiйна проти Польщi, очолена Богданом Хмельницьким. Завдяки тому, що в Полтавi iснував значний козацький гарнiзон, мiсто перетворилося на вiйськово-адмiнiстративний центр Полтавського полку в складi Гетьманської України. В 1657 роцi полтавський полковник Пушкар пiднiмає повстання проти козацької старшини, яка надала перевагу економiчному збагаченню замiсть полiтичного визволення. Хоча, ймовiрно, намiри Пушкаря були цiлком виправданими, повстання завдало значної шкоди козацькому устрою.

Коли на початку XVIII столiття Пiвнiчна вiйна мiж Росiєю та Швецiєю сфокусувалася на територiї України, Гетьман Мазепа вирiшив залучити шведського короля Карла Хii як союзника для звiльнення України вiд росiйського домiнування. Так сталося, що саме опiр полтавського гарнiзону у значнiй мiрi посприяв перемозi Росiї. Отож, самовизначення Української держави було вiдкладено на вiддалену перспективу.

З iншого боку, перемога армiї Петра i пiд Полтавою принесла мiсту вiдчутну користь. Хоча й пiд егiдою Росiйської iмперiї, Полтава зазнала швидкого полiтичного та культурного розвитку. Мiсто стало центром Полтавської губернiї, що означало розбудову мiста як в адмiнiстративному, так i в архiтектурному планi. Було зведено архiтектурний ансамбль Круглої площi, який, за задумом архiтекторiв, повинен був нагадувати Олександрiйську площу в Ст. Петербурзi. Втiм, цей проект зазнав мiсцевого культурного впливу i вiдтодi служить зразком українського класицизму, що й визначило архiтектурне обличчя мiста загалом.

Попри всi iсторичнi негаразди Полтава стала осередком культурного вiдродження України. Ще за козацької доби було побудовано Хрестовоздвиженський монастир. При монастирi згодом започатковано духовне училище. В серединi XIX ст. в Полтавi вiдкрито чоловiчу гiмназiю, iнститут шляхетних дiвиць, кадетський корпус. В свою чергу розвиток освiти став каталiзатором культурного розвитку. Свого часу - завдяки насиченому культурному життю - Полтаву називали українськими Афiнами. В Полтавi навчалися Глiбов i Старицький, Драгоманов i Гоголь, працювали Вернадський, Склiфософський, Кропивницький, Лисенко та iншi, вiдомi всiй Українi науковi та культурнi дiячi.

Особливо варто пiдкреслити внесок видатного полтавця iвана Котляревського, який вперше видав написанi українською мовою твори, зробивши таким чином українську мову лiтературною. Завдяки цьому саме мова Полтавщини (сьогоднi ж - лише за умови очищення вiд накипу суржику) вважається зразком лiтературної української мови. Багато українських народних пiсень беруть початок з Полтавщини, особливо ж тi, якi мають iсторичного автора - Марусю Чурай. Саме тут було започатковано нацiональну оперу та професiйний український театр.

Класична доба минула. Полтава нинi лише подекуди нагадує колишнє губернське мiсто. Якими є успiхи у нинiшнього обласного центру в контекстi загальноукраїнських тенденцiйi

Сьогоднi Полтава - обласний центр з населенням 314,9 тисяч осiб. Серед них 53,6 тис. осiб вiком до 15 рокiв, 192,9 тис. осiб вiд 16 до 59 рокiв та 63, 4 тис. чоловiк старших 60 рокiв. В мiстi 36 середнiх шкiл, 5 вузiв, Полтавська фiлiя Київського вiйськового iнституту iнженерiв управлiння зв'язку, 13 професiйно-технiчних училищ, 10 технiкумiв, 13 науково-дослiдних i проектних iнститутiв. Працюють 2 театри, 16 бiблiотек, 15 Палацiв культури, фiлармонiя, 6 музеїв.

Звичайно, цi статистичнi данi дають лише приблизне уявлення про культурний розвиток мiста. На жаль, розвиток культури в першу чергу пов'язаний з економiчною ситуацiєю, похизуватися якою може далеко не кожне мiсто. Втiм, мiська адмiнiстрацiя намагається видiлити з бюджету кошти для вiдродження iсторичної пам'ятi шляхом вiдновлення матерiальної культури: здiйснюється комплексна реконструкцiя центральної частини мiста, встановлюються пам'ятники, вiдбудовано Хрестовоздвиженський монастир, Сампсонiвський Храм, ведуться роботи по вiдбудовi ще двох значних культових споруд. Вiдновлюються експозицiї галереї мистецтв та мiських музеїв. Хоча цi здобутки ще не означають культурного вiдродження мiста, тiшить той факт, що влада усвiдомлює потребу у субсидiюваннi культури. Адже на сьогоднiшнiй день лише так можуть українцi вiдстояти свою нацiональну iдентичнiсть.

Економiчний потенцiал мiста теж заслуговує на увагу. У мiстi працюють 85 промислових пiдприємств, з яких станом на першi 9 мiсяцiв 2001 року отримують реальнi прибутки 47 пiдприємств. Серед провiдних пiдприємств, яким навiть вдається нарощувати обсяги виробництва, ВАТ "Турбомеханiчний завод", швейна фабрика "Ворскла", "Полтавський Алмазний завод", ВАТ "Полтавакондитер", ЗАТ "Полтавпиво". Полтавськi пiдприємства вже налагодили спiвпрацю iз закордонними iнвесторами з 23 країн свiту i сподiваються на розширення цiєї спiвпрацi. В мiстi працює понад 2000 малих пiдприємств. З огляду на наявнiсть технiчного забезпечення та росту попиту на послуги приватних пiдприємств (зокрема, у сферi туризму), мiська адмiнiстрацiя розробила програму розвитку малого пiдприємництва, сподiваючись пiдтримати приватний i громадський сектор.

Сьгоднi в Полтавi почало активiзуватися полiтичне життя: громадськi органiзацiї та партiї готуються до виборiв, що дає можливiсть виявити бiльш довготермiновi тенденцiї та фактори впливу при побудовi полiтичної структури мiста. За оцiнкою Центру соцiальних дослiджень Полтави, найбiльш активними гравцями на виборах 2002 р. в Полтавi будуть Аграрна партiя України (АПУ), Соцiал-демократична партiя України (СДПУ(о)), Народно-демократична партiя України (НДП), Партiя Регiонiв та СПУ. Це твердження засноване на чисельностi обласних та мiських партiйних органiзацiй, а також на позицiях партiй в мiських органах влади. Так, Аграрна партiя України представлена в Полтавi такою визначною фiгурою, як голова Облдержадмiнiстрацiї Євген Томiн. До того ж, осередки АПУ є практично в усiх мiстах i районах областi, 9 членiв партiї - на посадах голiв райдержадмiнiстрацiй, а 4 партiйцi - на посадах голiв районних рад. Ця партiя є найчисельнiшою в областi - 9 тис. членiв. Така висока чисельнiсть партiї, як доводять спостерiгачi, пов'язана насамперед з полiтикою влади: так, до АПУ вступили студенти Полтавського сiльськогосподарського коледжу, артистичний бомонд обласної фiлармонiї та численнi представники полавського села, серед яких велася активна агiтацiйна робота.

iншою "владною" партiєю Полтави є СДПУ(о), яку представляє мiський голова Полтави Анатолiй Кукоба. Кiлькiсть членiв партiї в областi становить близько 7 тис. членiв. Партiя Регiонiв теж має впливового представника - голова обласної ради Олександр Полiєвець є лiдером цiєї партiї на Полтавщинi. Хоча партiя розпочала активну дiяльнiсть на Полтавщинi лише цього лiта, в її лавах вже 2 тисячi членiв. Оскiльки Партiя Регiонiв сприймається багатьма як канал впливу "донецьких iнтересiв", аналiтики оцiнюють швидкий успiх цiєї партiї як експансiю донецького капiталу. НДП теж має непоганi позицiї: в її активi троє голiв райдержадмiнiстрацiй, 26 мiських i районних осередкiв, де на облiку перебуває 3 тис членiв партiї. Партiя має представника у мiсцевих владник органах - обласний лiдер НДП Свiтлана Свищева працює на посадуi заступника голови облдержадмiнiстрацiї.

Лiвий фланг теж не пасе заднiх. СПУ налiчує в областi 5 тис. чоловiк, з них двоє - голови райрад. Багато полтавцiв симпатизують О. Морозу, а газета соцiалiстiв "Трудова Полтавщина"є тиражною i популярною. КПУ розраховуватиме на виборах на свiй актив у кiлькостi близько 4 тис. членiв партiї. Комунiстична партiя також має свiй мас-медiйний рупор, газету "Комунiст".

Партiя "Батькiвщина" стверджує про наявнiсть в її рядах 4 тисяч членiв i осередкiв в усiх районах областi. "Наша Україна" спирається на НРУ, УНР та ПРП, якi мають у Полтавi дiяльнi та структурованi осередки.

Окремо хочеться вiдзначити зусилля Партiї Зелених, якi напередоднi виборiв активiзували боротьбу з екологiчними негараздам, передусiм на шпальтах газет. Що ж, залишається лише привiтати їх iз вдало впровадженою iнформацiйною полiтикою. Вiдомi своїми розважальними акцiями представники партiї "Яблуко.

Отож, ми розглянули основних гравцiв майбутнiх виборiв. Помiтно, що мiська та обласна влада зацiкавлена у результатах виборiв, але, хочеться сподiватися, це не зашкодить їй виконувати свої основнi функцiї з вiдбудови та розвитку мiста.

Адже Полтава за будь-якої влади та полiтичного порядку залишається однiєю з перлин України. Її iсторiя та багата культурна спадщина складають славнi сторiнки бiографiї української держави. Звичайно, Полтава переживає нелегкi часи, i повернення мiсту статусу духовної столицi України значною мiрою залежатиме вiд економiчного розвитку та полiтичних iнтересiв влади. Але, насамперед, цього повиннi прагнути самi городяни. i на це, без сумнiву, є всi пiдстави.