Версія для друку

Iнтерв'ю номера

ОЛЕКСАНДРА КУЖЕЛЬ

Голова Державного комiтету України з питань регуляторної полiтики та пiдприємництва

Як би Ви могли окреслити теперiшнiй стан українського пiдприємництваi

Нещодавно в Мiкрофiнансовому банку було проведено зустрiч з українськими пiдприємцями. На запитання, що найбiльше заважає їм у роботi, вони назвали такi перешкоди: по-перше, недостатнiсть фiнансових ресурсiв, по-друге, недосконале податкове законодавство i, третє, - регуляторне середовище. Як на мене, кращого комплiменту я ще не чула, адже два роки тому була така послiдовнiсть: перше - це регуляторне середовище, друге - податкове законодавство, третє - фiнансовi ресурси. Тобто той факт, що сьогоднi пiдприємцi вважають фiнанси першою проблемою, є важливим показником.

На мiй погляд, розвитку пiдприємництва, якщо не говорити про корупцiю в органах мiсцевого самоврядування, сьогоднi заважають двi основнi проблеми. Перша - вiдсутнiсть освiти, а друге - обмеженi можливостi кредитування. Я б не давала кредит тому пiдприємцю, який не може пiдтвердити свою компетентнiсть у веденнi бiзнесу. Але, на жаль, сьогоднi не тiльки немає знань про те, як створити власний бiзнес, немає достатньої кiлькостi менеджерiв, яких можна найняти, щоб керувати цим бiзнесом. Це - серйозне питання, бо, на жаль, працездатне населення, сьогоднi не має ринкової освiти.

Молоде поколiння має значно кращi перспективи, але потрiбно п'ять-шiсть рокiв, щоб воно зайняло цей ринок. Одне цiкаве дослiдження розумiння поняття бiдностi в Українi продемонструвало, що 50% населення не вiднесли себе нi до бiдних, нi до середнього класу. Цi 50% є державним замовленням на термiнову освiту. Пiсля отримання освiти цi люди повиннi зрозумiти, хто вони - менеджери чи пiдприємцi. Лише той, хто усвiдомив себе пiдприємцем, повинен звернутися за кредитом.

iншi питання вже вiдпрацьовуються. iснує спрощена система оподаткування - вона вже дає значнi можливiсть пiдприємцям. Вони, в свою чергу, за три роки дали стабiльний рiст 15-17%, при тому, що держава не вклала жодної копiйки на розвиток пiдприємництва. Власне, Укази Президента забезпечили можливiсть такого росту - це i система спрощеного оподаткування, i впровадження регуляторної полiтики. Люди менше спiлкуються з податкiвцями, отримали деякий захист вiд контрольних органiв i вiдчули бiльше можливостей. Але, якщо не буде вкладання грошей, то надалi розвитку, на жаль, не буде. Вперше у цьому бюджетi ми отримали два мiльйони на пiдтримку пiдприємництва. Хоча Кабiнет Мiнiстрiв затвердив 48 мiльйонiв, Мiнiстерство Фiнансiв видiлило лише два. Цих двох мiльйонiв вистачить лише на одну програму: на освiту i безкоштовну iнформацiйну довiдку. Сьогоднi є можливiсть звернутися до банкiв, але люди банкам не довiряють, бояться навiть зайти. Вони бояться кредитних карток, не знають як вiдкрити власний рахунок, не знають, як розмовляти з банкiрами, як розробити свою заяву. Це справжня проблема.

Розрахувати i виготовити продукцiю ще не значить стати бiзнесменом. Коли я зустрiчаюсь з представниками нашої легкої та харчової промисловостi, я запитую: скiльки людей у вас займається продажем продукцiїi Якщо колектив складає 300 чоловiк, а продажем займається лише п'ять, вони нiколи її не продадуть. Скажiмо, на заводi "Джонсон i Джонсон" половина працiвникiв займається виробництвом, а нiша половина - продажем. Отож, якщо ви не знаєте, як продати, не виготовляйте.

Напевне, молодi легше призвичаїтись до нових ринкових вимогi

Так, iдуть молодi, якi знають мову, знають комп'ютернi технологiї, знають умови ринку. Але їм все iще бракує спецiальних знань. Якраз перед iнтерв'ю я сидiла з власними працiвниками, якi зробили для мене аналiз статистики спрощеного оподаткування. На жаль, вони ще не розумiють, що кожну цифру можна повернути по-рiзному. Економiчний аналiз - це окрема професiя, i, якщо не володiти спецiальними навичками, проаналiзувати ситуацiю практично неможливо. Ми вчимося навiть тут. Ми вчилися, коли з'явився закон про франчайзинг, який ми пiдписували в Кабiнетi Мiнiстрiв протягом року. Коли до рук менi потрапив законопроект, я зрозумiла, що, пропрацювавши три з половиною роки на своїй посадi, я не знаю, що це таке. i нiхто не мiг дати менi пояснення. Тобто, урядовцi, якi вiдпрацьовували документ, самi не розумiли, про що йдеться, i всi соромилися запитати.

Отож, питання слiд ставити таким чином: не треба соромитись запитати, якщо ти не знаєш. Лише так ти маєш змогу дiзнатися. Тобто, вчити треба не лише пiдприємцiв, треба вчити i депутатiв, треба вчити податкiвцiв, треба вчити Уряд для того, щоб ми могли розмовляти однiєю мовою.

Ви згадали, що однiєю з проблем, з якою стикаються пiдприємцi, є недосконале законодавство. Зараз розглядається новий Податковий кодекс. Як вiн може вплинути на розвиток пiдприємництваi

Не дай Боже, щоб його прийняли у теперiшнiй редакцiї. Минулого понедiлка я виступила iз заявою до Президента i прем'єра про неможливiсть прийняття цього Податкового кодексу Верховною Радою. Вiн збiльшує оподаткування на чотири вiдсотки, збiльшує документообiг у п'ять разiв, вiн вводить дев'ять нових видiв перевiрок, вiн вводить опосередковане оподаткування. Ви могли бачити результат - пiдприємцi вийшли на страйк вiдстоювати спрощену систему оподаткування. Я знаю, що Президент дав доручення, працює робоча група. Була досягнута домовленiсть про те, що приймати податковий кодекс загалом, як очiкувалось, не будуть. Голосування повинно вiдбуватися постатейно, лише пiсля того, як все вiдпрацьовано i узгоджено.

Часто виникає запитання щодо наукового потенцiалу України. Як розвивається, на Ваш погляд, iнновацiйне пiдприємництвоi

Я хотiла б навести приклад. В Канадi iснує цiкава програма пiдтримки iнновацiйної дiяльностi. Я була просто здивована тим, що капiталiстична Канада розумiла важливiсть такої пiдтримки. iдеологiя тiєї програми така: пiдприємець звертається до уряду i пропонує виробляти свою продукцiю за кращими, новими технологiями. Уряд звертається до представникiв науково-технiчної сфери, повiдомляючи, що канадському пiдприємцю потрiбна нова технологiя; влаштовується тендер. Держава сплачує за розробку технологiї i передає її пiдприємцю.

Я запитую: що це за комунiзмi Це я, пiдприємець, повинна сплачувати за нову технологiю. Неправильно, кажуть вони. Ми утримуємо науку, пiдприємець збiльшує виробництво, таким чином, збiльшуючи податки державi. Ось - iдеологiя держави, яка розумiє необхiднiсть iнновацiйної дiяльностi. Зараз уряд розробляє програму пiдтримки iнновацiйної дiяльностi, куди я теж вносила свої пропозицiї. Пропозицiя полягає в тому, щоб надавати грошi не окремим пiдприємствам у виглядi кредитування, а вкладати цi кошти на розвиток такої програму.

Втiм, на мiй погляд, на нашiй початковiй стадiї розвитку пiдприємництва, пiдприємець все ж таки повинен сам сплачувати за нову технологiю. Зараз держава вирiшує стiльки соцiальних проблем, що їй дуже тяжко видiлити ще якiсь додатковi кошти. Пiдприємцi так i роблять, купуючи найкращi технологiї, якi лише можуть собi дозволити.

Сьогоднi в мене були два науковцi - спецiалiст з виноградарства i з розробки корисних копалин. Кожного непокоїть, чому держава не дає йому коштiв. Я вiдповiла, що цього i не станеться. Треба застосувати новi технологiї на якомусь пiдприємствi i довести, що це вигiдно. До мене звертаються пiдприємцi, якi мають рентабельну справу, заробляючи близько 300 тисяч доларiв на мiсяць, i не знають куди вкласти цi прибутки. Потрiбен бiзнес, який би був перевiреним, не ризиковим. Якщо буде готова повнiстю оформлена пропозицiя, то цi iдеї можна купувати.

Бiзнес - це не духовне поняття. Це розрахунок. Запитують, чому держава не вкладає кошти в новi розробкиi Але ж держава не може вирощувати виноград - це не її функцiя.

Як, на Вашу думку, протягом останнього року змiнився iнвестицiйний клiмат в Українii

Для мене найголовнiшою змiною є те, що грошi почали працювати. Виступаючи в Канадi, я сказала: якби в мене були вашi грошi, я вкладала би їх тiльки в Україну. Отримати такi прибутки, як це можна зробити в Українi, неможливо бiльше нiде. Ринок на фазi становлення дає бiльшi можливостi для збагачення, нiж вже встановлений ринок. Отримати рентабельнiсть у 300% в Канадi практично неможливо. i цим би вiдразу зацiкавились податкiвцi. А в Українi це можливо. Наприклад, справа виробництва тротуарної плитки або утримання ринкiв, iншi бiзнеси, якi на сьогоднi мають 300-500% вiдсоткiв рентабельностi. Сьогоднi вкладають грошi в Україну нашi люди, якi виїхали, а тепер повертаються i повертають грошi в Україну. i це - показово. Чи покращилось становище пiдприємцiвi Цього року в Криму вiдпочивало в чотири рази бiльше українцiв. Я вважаю, що це - показникi Так, адже на вiдпочинок витрачаються не останнi грошi. Самi пiдприємцi говорять, що можна працювати, що вiдбуваються вiдчутнi змiни. i, якби лише на них не тиснула мiсцева бюрократiя, успiх був би гарантованим.

Чи вiдбулися протягом останнього року позитивнi змiни на регуляторному та законодавчому рiвнi, якi полегшили б становище пiдприємцiвi

Змiн багато. По-перше, була прийнята Державна Програма пiдтримки малого бiзнесу, Закон про державну пiдтримку малого бiзнесу. На жаль, Верховна Рада не прийняла у першому читаннi закон про спрощену реєстрацiю пiдприємницької дiяльностi, який був пiдтриманий європейською комiсiєю. Проти голосували комунiсти i нацiоналiсти. Це не перший раз, коли вони сходяться в голосуваннi, бо "iзми" зажди виступають проти вiдкритого ринку. Зараз ми звернулись до Президента з проханням про повторне внесення закону на розгляд. Ми пiдготували для Президента три укази: указ про спрощену дозвiльну систему, указ про створення реєстраторiв, закон про проведення контрольних перевiрок. На жаль, поки не було прийнято полiтичного рiшення.

З якими проблемами найчастiше стикаються iноземнi iнвестори в Українii

Бiльшiсть має проблеми з мiсцевою владою. Крiм того, не можна йти до чужого монастиря зi своїм статутом. Якщо iноземець не хоче вчити наше законодавство, треба найняти аудитора та консультанта. Ми працювали з одним американцем, який взяв гарантiйнi листи в одного з губернаторiв. За нашим законодавством, такi листи служити гарантiєю не можуть. Тож, цiєї проблеми можна було б уникнути, якби пiдприємець вчасно поцiкавився законодавчим аспектом ситуацiї. Слiд брати iнформацiю в торгово-промисловiй палатi, в союзi пiдприємцiв. Ми готовi допомогти. Не соромно з'ясувати iнформацiю про партнера, соромно втрачати бiзнес через свою нерозважливiсть.

В жовтнi цього року в Оттавi вiдбулася конференцiя, присвячена спiвробiтництву Канади i України в економiчнiй сферi, на якiй Ви представляли Україну. яка Ваша думка щодо ефективностi спiвпрацi з Канадоюi

Найважливiшим результатом конференцiї було рiшення про створення окремої секцiї з пiдприємництва. Тобто, вiд загальнополiтичних питань україно-канадських вiдносин ми переходимо до конкретних питань створення пiдприємницького середовища.

Вже пiсля засiдання комiсiї я мала зустрiчi з пiдприємцями Канади, зараз я працюю з пiдприємцями McCain; пiдприємцями з "Фармацеї", крiм того, цього мiсяця я двiчi зустрiчалася з послом Канади та представниками програми CIDA (Канадська Мiжнародна Агенцiя Сприяння Розвитку, ред.). На конференцiї в Канадi я зауважила, що, на мiй погляд, програма CIDA не використовує усi можливостi спiвпрацi, розширення iнвестицiйної привабливостi України для канадських пiдприємцiв. На жаль, така ситуацiя склалася через наше ставлення до канадських грошей, яке сформувалося в 1991-96 роках. Я визнаю, що канадцi дiйсно допомагали Українi в питаннях кредитних спiлок, у створенi економiчних програм, але, на жаль, я жодного разу не бачила, щоб роботу було доведено до кiнця. Зрозумiло, що канадцi були незадоволенi результатами спiвпрацi, бо вони не бачили вiддачi вiд тих грошей, якi було вкладено, грошей своїх платникiв податкiв. i, на жаль, за три з половиною роки моєї роботи на посадi Голови комiтету, жодна програма CIDA не була виконана, так, як це планувалося.

Наприклад, посол Канади говорив, що вважає програму боротьби з бiднiстю однiєю з головних. На це я вiдповiла, що боротьбу з бiднiстю слiд провадити шляхом створення робочих мiсць. Тобто, жоднi субсидiї не допоможуть, а лише сприятимуть поглибленню проблеми. iнший приклад: CIDA надала 5 мiльйонiв на створення бiзнес-центру в iвано-Франкiвську. Це - п'ять рiчних бюджетiв державного комiтету, а ефективнiсть вкладених грошей можна побачити з результату. Я б радила вкласти цi грошi в бiзнес-iнкубатор. Є примiщення в центрi мiста, зацiкавленiсть губернатора, i за п'ять мiльйонiв цей центр створив би значну кiлькiсть робочих мiсць.

Тобто, на мiй погляд, можна було б вкладати кошти набагато ефективнiше. Тим паче, я не прошу жодної копiйки на комiтет, пропонуючи лише одне - дайте можливiсть перенести в Україну тi технологiї i розробки з державної пiдтримки малого бiзнесу, якi iснують в Канадi. Там є цiкава програма безкоштовної освiти та програма державної iнформацiйної пiдтримки. Досить було б перекласти документацiю українською i допомогти у впровадженнi. Навiть волонтерська допомога консультанта могла б бути надзвичайно корисною. Чому б не вiдкрити в Українi центр експертної пiдтримки малого бiзнесуi

Програм дуже багато, але я очiкую, що створення україно-канадського комiтету дасть можливiсть все ж таки впливати на агенцiю CIDA та перевести спiвпрацю у бiльше ефективне русло.

У своєму виступi в Канадi ви порiвнювали показники України з вiдповiдними економiчними показниками країн СНД. Чи не могли б Ви нагадати основнi моментиi

В державному бюджетi до цього року не було жодної копiйки на розвиток пiдприємництва. Якщо порiвняти з Польщею, то там на розвиток малого бiзнесу у перерахунку вкладається 2 млрд. гривен щороку В Росiї - 400 млн. грн. Однак, за результатами, в Росiї було 2% спаду малого бiзнесу, а у нас - 13% росту. Без жодної копiйки з державного бюджету. Якби держава дала грошi на освiту та фiнансову пiдтримку фермерства, це могло би кардинально покращити їхнє становище. Фермерам нвдали грошi банки, а держава пiдтримала у виглядi виплати процентiв; урожай був просто рекордний. В державах СНД, крiм нас, нiде не впроваджуються регуляторна полiтика. Президент дав нам такi повноваження з регуляторної полiтики, якi має лише Україна. В Азербайджанi лише тiльки почали приватизацiю, як вiдразу ж було анулювано антимонопольний комiтет. В Бiлорусi такий комiтет став частиною мiнiстерства економiки, i вiдповiдно, припинив бути незалежним, не в станi впливати на ринкове середовище.

Неможливий розвиток малого бiзнесу без конкуренцiї, без антимонопольного законодавства, боротьби з регуляторними бар'єрами. Розвиток малого бiзнесу - полiтичне питання. Якщо в Президента є полiтична воля розвивати малий бiзнес, то вiн буде розвиватися.

Який довготермiновий ефект на розвиток пiдприємництва матиме прийняття Земельного кодексуi

Головне - щоб почала працювати система створення кадастрiв, система оцiнювання. Президент дав термiнове доручення створити iпотечний банк. Головне, щоб фермерам зараз не заважали - вони вже показали здатнiсть до успiшної роботи, вони стали на ноги. Спочатку у Верховнiй Радi ми чули, що фермерам треба списати якiсь борги, дати паливо, насiння. Тепер - перший рiк, коли ми цього не чуємо. Вони самi знають, що їм потрiбно. Вiд держави тепер потрiбна розробка конкурентної полiтики по ринку збуту. Держава повинна зняти монопольне становище тих, хто впливає на цiну продажу, забороняє вивiз зерна. Якщо буде конкуренте середовище, будуть i позитивнi результати.

Якою Ви бачите Україну через 10 рокiвi

У мене два сини i двi онучки. Я бачу, що вони будуть жити в демократичнiй державi Україна. Якби я бачила щось iнше - я поїхала б звiдси. Я люблю Україну, i це не просто слова. Впевнена, що половина населення України не знає власної держави. Чи бачили ви Полiссяi Закарпаття, центральну Україну, Київ, Кримi Ми не розумiємо, що ми маємо. Не можемо зберегти, як справжнi господарi.

Я б хотiла, аби швидше до влади прийшла молодь. Нехай вона буде холодною, буде все розраховувати. Їм буде простiше, без наших сентиментiв. Адже лише тверезий розрахунок, орiєнтацiя на результат справдi дасть змогу досягти успiху.