Версія для друку

Новий закон про вибори депутатiв

ЧЕСНА ГРА - ЗАКОН ПРО ВИБОРИ НАРОДНИХ ДЕПУТАТiВ

Якщо джентльмен не може виграти за правилами вiн - нi, не порушує - вiн їх змiнює. Так склалося, що боротьба за встановлення правил гри сама перетворилася на азартну гру: процес прийняття закону "Про вибори народних депутатiв" викликав в аналiтикiв рiзноманiтнi спортивнi асоцiацiї. То дуель, то футбольний двобiй: словом, захопливе видовище, забезпечувати якi споконвiку (разом з обiцянкою подбати про хлiб насущний) було справою влади. Пiсля п'ятьох президентських вето та тривалих дискусiй 18 жовтня 2001 року було ухвалено остаточну версiю закону та Про вибори народних депутатiв", пiдписану Президентом 30 жовтня.

Потреба у внесеннi змiн до закону виникла ще до у лютому 1998 року, коли рiшенням Конституцiйного Суду низку положень чинного закону було визнано неконституцiйними, зокрема, це стосувалося положень про порядок реєстрацiї, термiни та умови проведення передвиборчої агiтацiї. Як можна було передбачити, саме цi положення стали тим полем для вiльних iнтерпретацiй, куди зацiкавленi у процесi сторони прагнули вписати свої правила. Крiм того, прискiпливий та тривалий розгляд закону заледве не призвiв до принципової змiни виборчої системи в Українi. 18 сiчня цього року Верховна Рада ухвалила нову редакцiю закону, яка передбачала проведення виборiв на основi пропорцiйної системи. Втiм, хоча Президент свого часу висловлювався на користь пропорцiйної системи, тодi закон повернувся до парламенту з численними поправками та коментарем Президента, який повiдомив, що громадськiсть вважає неприпустимим запровадження пропорцiйної виборчої системи. Вже 22 березня з'явилася нова версiя закону, яка передбачала вибори на основi змiшаної системи. Щоправда, не виключено, що до питання змiни виборчої системи повернуться вже пiсля виборiв, принаймнi, з вуст представникiв парламентських фракцiй звучала обiцянка вiдстояти пропорцiйну систему за найближчої нагоди.

Подальше протистояння мiж Парламентом та Президентом засновувалося на неузгодженостях у питаннях термiну передвиборчої агiтацiї, порядку формування окружних та дiльничних виборчих комiсiй, порядку висування та реєстрацiї кандидатiв у депутати. Зокрема, Президент пропонував:

• затвердити у якостi суб'єктiв виборчого процесу офiцiйних спостерiгачiв вiд громадських органiзацiй, органiв мiсцевого самоврядування, мiсцевих органiв виконавчої влади;
  
  
• змiнити систему формування виборчих комiсiй та збiльшити склад окружних комiсiй, скасувавши процедуру автоматичного призначення членiв комiсiї, в залежностi вiд кiлькостi поданих кандидатур;
  
  
• зменшити тривалiсть виборчої кампанiї з 170 днiв до 90 днiв.

Спостерiгачi вiдзначають, що через свої пропозицiї Президент рiзними шляхами прагнув зменшити вплив партiй на виборчий процес. Його основним аргументом був той факт, що партiї, обранi до парламенту чотири року тому, суттєво змiнилися та реорганiзувалися, в результатi чого неможливо чiтко визначити суб'єктiв виборчого процесу, що, безперечно, повинно призвести до ускладнень i непорозумiнь. З iншого боку, зауважують полiтологи, участь мiсцевих органiв виконавчої влади могла б призвести до посилення контролю Президента за виборчим процесом. Втiм, до цього так i не дiйшло: до офiцiйних спостерiгачiв на цих виборах входитимуть лише представники партiй (блокiв), кандидатiв у депутати, а також iноземних держав i мiжнародних органiзацiй.

Цiкавим моментом нового закону стало положення щодо участi державних посадовцiв у виборчому процесi. Якщо минула редакцiя закону "Про вибори" не дозволяла чиновникам сумiщати участь у виборах та роботу на виконавчих посадах, то нинiшнiй варiант радить посадовцям пiти у вiдпустку на термiн виборчої кампанiї, але й не вимагає цього вiд них. В результатi, тi працiвники виконавчої сфери, зокрема, Адмiнiстрацiї Президента, котрi планують взяти участь у виборах, не зобов'язанi звiльнятися з основного мiсця роботи. Таким чином, як стверджують оглядачi, Президентовi все ж таки вдалося, нехай i опосередковано, залучити виконавчу владу до виборчого процесу.

Дискусiї на тему формування виборчих комiсiй завершилися прийняттям компромiсного варiанту. Новою редакцiєю Закону, на вiдмiну вiд чинного Закону "Про вибори народних депутатiв України", передбачається, що територiальнi виборчi комiсiї формуватимуться Центральною Виборчою Комiсiєю, а дiльничнi виборчi комiсiї - територiальними. Усi виборчi комiсiї мають формуватися за поданнями полiтичних партiй або блокiв партiй, якi беруть участь у виборах. При цьому у формуваннi окружних комiсiй змогли б брати участь лише тi партiї, якi подолали 4% бар'єр на попереднiх виборах народних депутатiв. Виборчi комiсiї складатимуться з не бiльше, як двадцяти осiб, серед яких обов'язково повиннi бути представники партiй (блокiв), якi подолали чотирьохвiдсотковий бар'єр на попереднiх виборах, а також представники партiй (блокiв), якi мають свої фракцiї у парламентi. Представники iнших партiй можуть бути включенi до складу окружних комiсiй шляхом жеребкування. (ст. 20)

Зменшення тривалостi виборчої кампанiї - положення, яке довгий час викликало неприйняття депутатiв, але все ж таки ввiйшло до остаточної версiї закону. З одного боку, не можна не погодитися з Президентом, який наголошував на неприпустимостi марної витрати часу i коштiв на агiтацiю. Як зауважив лiдер депутатської групи "Солiдарнiсть" Петро Дорошенко, зменшення термiну виборчої кампанiї "дасть можливiсть депутатському корпусу "нормально" працювати в цьому роцi i прийняти такi важливi документи, як Закон "Про судовий устрiй", Податковий кодекс та державний бюджет на 2002 рiк". З iншого боку, зменшення термiну виборчої кампанiї позбавить деяких партiй часу на повноцiнну розгортку агiтацiї i, як вважає лiдер фракцiї "Батькiвщина" Олександр Турчинов, сприятиме тим "олiгархiчним" силам, якi покладають сподiвання на фальсифiкацiю результатiв та "адмiнiстративний ресурс". Втiм, вiдтягування прийняття закону в умовах цейтноту, нескiнченнi вето, поправки, повернення на доопрацювання так чи iнак призвели б до скорочення термiнiв виборчої кампанiї: за попереднiми термiнами, якi передбачали виборчу кампанiю тривалiстю 170 днiв, кампанiя повинна була початися 12 жовтня. Як вiдомо, в цей час ще повним ходом точилися дебати. Слiд, однак, зауважити, що партiї, якi вважали за потрiбне розпочати агiтацiю заздалегiдь, так i зробили. Попри те, що офiцiйно виборча кампанiя розпочинається лише у лютому, деякi партiї проводять масовi акцiї, друкують листiвки i замовляють рекламу в ЗМi. Таким партiям навiть складно дорiкнути, оскiльки взагалi-то вважається, що партiя повинна працювати неперервно, а не лише напередоднi виборiв, отож найбiльш спритнi партiйцi просто скористалися цим загальноприйнятим судженням.

Одним з найбiльш резонансних положень нового виборчого закону, безперечно, стала стаття 43, яка регламентує реєстрацiю суб'єктiв виборчого процесу шляхом внесення грошової застави замiсть традицiйного збору пiдписiв. Розмiр застави становить 15 тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян тобто 255 тис. грн. У випадку, якщо партiя (блок) бере участь у розподiлi мандатiв, застава повертається, якщо ж нi - кошти надходять до державного бюджету. З цього приводу не висловився лише лiнивий, полярнiсть суджень була показовою: скажiмо, фракцiя КПУ виголошувала, що нововведення призведе до погiршення "якiсного складу" парламенту, в той час як представники правих фракцiй вважають, що нова норма сприятиме прозоростi i допоможе запобiгти фальсифiкацiї при зборi пiдписiв. Дiйсно, оскiльки термiн виборчої кампанiї значно скорочено, цього часу явно не вдосталь i на збiр пiдписiв, i на агiтацiю. Отож, за пiдсумками прихильникiв нововведення, запровадження грошової застави виявилося тим мечем, котрий водночас розрубав вузол з кiлькох проблем: зменшення кiлькостi кандидатiв-авантюристiв та партiй-одноденок, запобiгання фальсифiкацiї, скорочення термiну виборчого процесу, полегшення долi ЦВК, яка вже не повинна перераховувати пiдписнi листи та, хоч i незначне, але поповнення бюджету. З iншого боку, чи не буде положення про внесення застави початком офiцiйної комерцiалiзацiї демократичних процесiвi

Чи завершився процес встановлення правилi Навряд чи, адже ж гра триває. Президент, пiдписавши закон, так i натякнув, мовляв, ми ще повернемось до цього питання. На той час, безперечно, змiняться критерiї полiтичної та економiчної доцiльностi. Хто iнiцiюватиме змiни - зараз передбачити тяжко. Втiм, тенденцiя успiшного вiдстоювання Президентом своїх позицiй змушує припустити, що доцiльнiсть ця визначатиметься саме виконавчою владою.

ПОПЕРЕДНIЙ КАЛЕНДАР ПАРЛАМЕНТСЬКИХ ВИБОРIВ 2002:

• 1 сiчня 2002 року - початок виборчого процесу. Утворення одномандатних виборчих округiв;
  
  
• 4 сiчня - розпочнеться затвердження Центральною виборчою комiсiєю форми списку кандидатiв у депутати;
  
  
• 6 сiчня - початок висування кандидатiв. Розпочнеться подання кандидатур до складу окружних виборчих комiсiй;
  
  
• 26 сiчня - закiнчення висування кандидатiв;
  
  
• 1 лютого - закiнчення подання документiв до ЦВК i до окружних виборчих комiсiй для реєстрацiї;
  
  
• 11 лютого - початок виборчої агiтацiї;
  
  
• 16 березня - оприлюднення спискiв виборцiв;
  
  
• 21 березня - повiдомлення виборцiв про час i мiсце голосування;
  
  
• 29 березня - передача окружними виборчими комiсiями виборчих бюлетенiв дiльничним виборчим комiсiям.