Версія для друку

Урядовi перспективи

УРЯД I КОН'ЮНКТУРА ПОЛIТИЧНОГО МОМЕНТУ

До дiяльностi уряду Анатолiя Кiнаха прикута пильна увага суспiльства i насамперед полiтикiв. Окрiм iнших причин, це пояснюється тим, що саме на цей уряд покладено завдання переконати населення України у турботi чинної влади про це населення i, до того ж, у її ефективностi.

Завдання ускладнюється тiєю обставиною, що ефективним був попереднiй уряд Вiктора Ющенка, i влади вiн не уособлював. Тож кожен крок уряду Анатолiя Кiнаха оцiнюється як економiчна спроможнiсть чинної системи влади взагалi. Оцiнки як, з одного боку, так i з iншого даються саме пiд таким кутом зору, тож, почасти годi знайти iстину.

Ще однiєю причиною пильної уваги до всього, що робить Кабiнет мiнiстрiв, є обставина, пов'язана з iдеєю коалiцiйного уряду. Ось уже рiк як ця iдея широко обговорюється в українському полiтикумi, а почасти є важелем у змаганнi полiтичних угрупувань. Свого часу однiєю з претензiй (формально головною) до прем'єра Вiктора Ющенка була некоалiцiйнiсть його уряду. Сьогоднi минулорiчнi поборники коалiцiйностi виступають проти кадрових змiн в урядi.

Та ж некоалiцiйнiсть, що й минулого року, їх влаштовує. Що ж змiнилося за рiкi Одне - кон'юнктура моменту. Але спочатку про статистику.

 i. Тенденцiї економiчного розвитку чи манiпуляцiя зi статистикоюi

1. Про здобутки i прорахунки уряду

 Урядовi, на думку його голови Анатолiя Кiнаха, "вдалося закрiпити деякi позитивнi результати економiки України, якi ми мали на початок поточного року". На пiдтвердження такого висновку прем'єр наводить такi цифри :

• зростання ВВП за i кв. становить - 3,8 %
• сумарний рiвень iнфляцiї за останнi 15 мiс. - 5%
• економiчне зростання в галузi нафтопереробки за i кв. - 43,4%
• економiчне зростання в галузi машинобудування - 8,7%
• в харчовiй галузi - 11,8%
• АПК, зростання обсягiв виробництва по вiдношенню до Першого кварталу 2001 року - 11,1%
• Реальна заробiтна плата зросла на -18,1%

Цi данi Анатолiй Кiнах наводив на засiданнi Кабiнету мiнiстрiв 18 квiтня ц.р. Водночас прем'єр вiдзначив, що частка зведеного бюджету на поточний рiк становить 200 доларiв США на душу населення, тодi як в iнших країнах СНД цей показник значно вищий (у Казахстанi - 278 дол., у РФ - 570 дол.) Незважаючи на зростання реальної заробiтної плати, середнiй її показник - 62 доларiв США, тодi як у РФ - 123 доларiв.

Згадав Анатолiй Кiнах i про зростання боргiв в енергетицi та житлово-комунальному господарствi, проте запевнив, що вже цього року заборгованiсть iз заробiтної плати у виробничiй сферi буде лiквiдовано. Пiдсумовуючи сказане, прем'єр заявив, що уряд має можливостi закрiпити позитивнi результати у сферi економiки.

2. Чого "не помiтив" прем'єр Кiнах

Oтже, ВВП. "Як можна говорити про зростання ВВП, якщо руйнуються цiлi галузi", - обурюється народний депутат Юлiя Тимошенко. Аналiзуючи стан справ в економiцi, колишнiй вiце-прем'єр iз питань ПЕК (паливно-енергетичного комплексу) зазначила, що уряд Кiнаха втратив усi досягнення попереднього уряду Вiктора Ющенка в цiй галузi.

З нею погоджується лiдер соцiалiстiв Олександр Мороз: "Вiктор Ющенка хоч подекуди i жорстко, але ввiв грошовi розрахунки в галузi. Це дало кошти до бюджету. Уряд Кiнаха припустився помилки, коли змiнив полiтику свого попередника в ПЕК".

Ще Олександр Мороз: "i коли Кiнах говорить про зростання ВВП, наповнення бюджету, вiн "забуває" про те, що приблизно 6 млрд. грн. вiд збору ПДВ податкова служба ще не повернула суб'єктам господарювання Отже, реальне надходження становить приблизно 75%, а не офiцiйно задекларованi 92%."

За пiдрахунками народного депутата Сергiя Соболєва (колишнього представника прем'єра Ющенка у ВР), дефiцит бюджету становить 17%, "що є особливо тривожним за умови накопичення боргiв iз заробiтної плати".

Олександр Мороз вказує також на "невдалий механiзм збору i компенсацiї ПДВ, який передбачає повернення платежiв на кожному етапi. А це має своїм наслiдком вилучення оборотних коштiв у пiдприємцiв, гасить активнiсть бiзнесових структур i переводить у тiнь все бiльше фiнансових потокiв". Лiдер соцiалiстiв вважає, що в умовах України такий механiзм збору ПДВ застосовувати недоцiльно: "Це можна робити, якщо є стабiльна економiка, а держава - правова". На думку Олександра Мороза, держава зовсiм втратила контроль над системою "газ-енергiя-вугiлля-метал-експорт", що стало вочевидь зрозумiлим з аналiзу ситуацiї в Донецькому регiонi: "По сутi, ми створили державу в державi i сьогоднi Президент вже не знає що з цим робити. Фактично маємо сектор економiки, непiдвладний уряду".

Одним iз найбiльших прорахункiв уряду Кiнаха народний депутат Сергiй Соболєв вважає вiдновлення практики взаємних залiкiв, можливiсть розрахуватись без грошей (бартер). Саме це, на його думку, є однiєю з причин невиконання бюджету. Бартернi залiки є сприятливими для переходу економiки в тiнь. Соболєв також вважає неприпустимим повернення до галузевого управлiння економiкою. Не робить честi уряду i той факт, що уряд не змiг стимулювати аграрного виробника, не забезпечив йому прийнятних умов закупiвлi i утримання цiн на зерно, м'ясо, молоко, що призвело до знецiнення виручених коштiв вiд продажу цих товарiв.

З огляду на цi та багато iнших претензiй, якi висловлюють опоненти прем'єра Кiнаха, виникає запитання: як урядовi Кiнаха вдалося досягти позитивних показникiв економiчного зростанняi Олександр Мороз дає таке пояснення: " А щодо показникiв, то вони забезпечуються за рахунок корекцiї статистичних даних попереднiх перiодiв".

 3. Оцiнка управлiння економiкою

Народний депутат Юлiя Тимошенко: "Я не бачу нiчого позитивного, що б зробив цей уряд". Сергiй Соболєв причиною неефективного управлiння економiкою вважає вiдхiд Кiнаха вiд тих принципiв, яких дотримувався його попередник: "Часи Ющенка - це часи вiдмови вiд бартеру, часи детiнiзацiї економiки. Ну а Кiнах не змiг встояти перед олiгархами i постiйно заграє з ними, фактично, забезпечує їхнiй бiзнес на шкоду економiцi держави. Це вони контролюють енерго- i металургiйний ринки. Це вони свого часу посадили Кiнаха в крiсло прем'єра."

Слiд зауважити, що Анатолiй Кiнах обiцяв представити Програму дiяльностi уряду ще до Нового року. Не склалось. (До речi, уряд Вiктора Ющенка зробив це через два мiсяцi). З початком виборчої кампанiї було не до Програми. Ну а тепер, якщо Верховна Рада ухвалить Програму, це може служити уряду Кiнаха впродовж року захистом вiд вiдставки (уряду надається рiк на реалiзацiю схваленої парламентом Програми). Олександр Мороз, з огляду на цю обставину, вважає майбутню Програму уряду Кiнаха документом полiтичним, а не економiчним. Звичайно ж, однiєю з причин неефективної дiяльностi уряду є невизначенiсть становища членiв уряду. Не випадково кiлька мiнiстрiв, отримавши можливiсть помiняти мiнiстерську посаду на депутатський мандат, вирiшили такою можливiстю скористатись. Полiтична кон'юнктура не дає певностi, що уряд, за нинiшнiх умов, захищений вiд серйозних реорганiзацiй. i це незважаючи на мажорнi запевнення лiдерiв блоку "За ЄдУ" в тому, що парламентська бiльшiсть буде "їхньою", а уряд "не буде розмiнною монетою" в полiтичних баталiях.

ii. Перспективи уряду. Коалiцiйногоi

Проблема коалiцiйного уряду є сьогоднi однiєю з найпопулярнiших в українському полiтикумi. Пiд вивiскою боротьби за формування коалiцiйного уряду рiк тому провадилась кампанiя проти Вiктора Ющенка. Необхiднiсть утворення коалiцiйного уряду декларували кандидати на парламентських виборах. Тема формування уряду є чи не основною на всiляких переговорах щодо структурування парламенту. Принаймнi блок "Наша Україна" проблему формування уряду не вiддiляє вiд проблеми формування структури парламенту. Сергiй Соболєв: "Парламентська бiльшiсть - це тi, хто вiдправить у вiдставку уряд Кiнаха i потiм узгодить кандидатуру нового прем'єра. Або бiльшiсть - це будуть тi, хто згуртується навколо Кiнаха i залишить його прем'єром. Все iнше - гра слiв".

Очевидно, Соболєв не єдиний у "Нашiй Українi", хто дотримується такої позицiї. Не наголошуючи на коалiцiйностi уряду, його перспективу Соболєв пов'язує з вiдставкою прем'єра Кiнаха.

Юлiя Тимошенко теж за вiдставку Кiнаха, але проти коалiцiйного уряду: "Я - противник коалiцiйного уряду в українських умовах. Хто конкретно нестиме вiдповiдальнiсть в коалiцiйному урядii Сьогоднi Українi потрiбен дiєвий уряд. Потрiбна пiдтримка уряду в парламентi. Є Президент, який призначає уряд, i вiн є особою, вiдповiдальною за уряд, за його кадри. В Українi, яка не є парламентською республiкою, творити парламентську бiльшiсть i коалiцiйний уряд немає нi правових пiдстав, нi пiдстав фактичних, пов'язаних з реальною розстановкою полiтичних сил".
Ситуацiя з правовими пiдставами є зрозумiлою. Та все ж деякi полiтики i розраховують на внесення змiн до Конституцiї, з тим щоби правовi пiдстави з'явились. Отже, коалiцiйний уряд стане можливим пiсля внесення змiн до Конституцiї України.

Юлiя Тимошенко: "Невже хтось може сподiватись, що Президент пiдпише Закон, який обмежує його повноваження i ставить пiд контроль суспiльстваi"

По сутi, в можливiсть реалiзацiї iдеї коалiцiйного уряду за нинiшнiх обставин полiтичної кон'юнктури вiрять небагато. То чи потрiбен Українi коалiцiйний урядi Це запитання почало все частiше виникати в мiру наближення до того моменту, коли стане остаточно зрозумiлим, чи iде Україна на такий експеримент, чи нi.

А пiти на цей експеримент означає: утворити стiйку стабiльну парламентську бiльшiсть i укласти угоду з нинi чинним Президентом про те, що, в разi ухвали парламентом змiн до Конституцiї, Президент цей закон пiдпише. А потiм фракцiї, якi входять до парламентської бiльшостi, сформують коалiцiйний уряд. Власне, за згодою Президента, процес формування можна було би здiйснити i до внесення змiн до Конституцiї, аби не втрачати час: уряд працював би, а парламент опрацьовував дефiнiцiї, щоби закрiпити ситуацiю конституцiйно. Але, за обставин, якi склалися, виникають певнi проблеми. По-перше, Президент може не дати згоди на формування коалiцiйного уряду до конституцiйних змiн. i, по-друге, Процедура внесення змiн може затягнутись, а розстановка полiтичних сил у парламентi змiнитись, i потреба в коалiцiї вiдпаде.

Резюме

Аналiз багатьох чинникiв, якi так чи iнакше можуть вплинути на реалiзацiю iдеї коалiцiйного уряду, сьогоднi не дає однозначної вiдповiдi на запитання: наскiльки реальною є можливiсть утворити коалiцiйний уряд i наскiльки перспективи уряду залежать вiд реалiзацiї цiєї iдеїi Шукаючи вiдповiдь на цi запитання, слiд пам'ятати про такi обставини: надати парламентовi конституцiйних повноважень формувати уряд означає, по сутi, змiнити, певною мiрою, систему влади. А це, якщо подумати, заторкує iнтереси багатьох суб'єктiв полiтики. i далеко не всi з них зацiкавленi в таких радикальних змiнах. i ще одне. Всi полiтичнi розрахунки йдуть пiд кутом зору перспектив майбутнiх президентських виборiв. Обставини, про якi ми говоримо, ще остаточно не склались, вони тiльки формуються. 

 Визначальним етапом у формуваннi цих обставин, безперечно, буде презентацiя програми дiяльностi уряду в парламентi, точнiше, оцiнка цiєї програми депутатами. Дехто з них вважає, що в разi несхвалення програми уряд має пiти у вiдставку. Вiдразу зауважимо, що Конституцiя України не передбачає вiдставки в цьому випадку. Тобто проблему можна розглядати не як правову, а як морально-полiтичну, що за даних обставин не матиме своїм наслiдком вiдставки уряду.