Мiсто в об'єктивi

 Молодiсть мiста є визначником як його iсторiї, так i теперiшнього обличчя. Той, хто приїздить до Луганська вперше, може не побачити там якоїсь особливої архiтектурної привабливостi - сучаснi будинки, "прямокутне" планування вулиць, iндустрiальнi пейзажi. Така ситуацiя є лише закономiрною - мiсто планувалося як промисловий осередок, тож все тут було пiдпорядковане функцiональностi. Втiм, самi луганчани з прихильнiстю говорять про центр мiста, його зеленi парки та сквери. Що ж, як говорять представники мiської влади, мiсто ще шукає своє архiтектурне обличчя. Не дивина - якщо iншi мiста України мали тисячолiття на пошук своєї iдентичностi, в Луганська не було i двох столiть.

 

Молодiсть Луганська особливо помiтна в iсторичному розрiзi, адже його iсторiя нетипова для українських мiст. Початок iсторичного вiдлiку для Луганська - не оборонна фортеця, не торгове перехрестя, а завод. Так, 14 листопада 1795 року Катерина II видала Наказ "Про облаштування ливарного заводу в Донецькому повiтi коло рiчки Луганi i про запровадження ломки знайденого в тому краї кам'яного вугiлля". Якщо сьогоднi в цьому указi нiчого не дивує, то на той час це була абсолютно нова концепцiя: побудова металургiйного заводу з використанням мiнерального палива. З того часу це поєднання стало чи не найбiльш природнiм як для Росiї, так i для України, однак в тi часи ця концепцiя була на вiстрi модернiзацiї, тож для облаштування заводу було запрошено iноземних майстрiв - англiйських механiкiв i адмiнiстраторiв. Втiм, побудова заводу в першу чергу мала вiйськово-оборонну цiль, його першою продукцiєю були снаряди, бомби i гранати, тож, за огляду на вiйськову кампанiю в Криму, його спорудження мало дещо форсований характер - тут, окрiм вiльнонайманих майстрiв працювали селяни, якi вiдбували покарання. Згодом, навколо заводу утворилося поселення, яке так i називалося "Луганський Завод". У 1821 селища Луганський Завод i Кам'яний Брiд було об'єднано в одне адмiнiстративне цiле, котре в 1882 отримало статус повiтового мiста.

 

Луганський завод був не лише промисловим осередком краю, але й, з огляду на його технiчнi новацiї, - науково-iнженерним. Згодом, пiсля побудови залiзницi у 1874, Луганськ став  значним транспортним i торговим вузлом. Мiсто зростало у геометричнiй прогресiї - за 120 рокiв населення Луганська зросло у 52 рази i сьогоднi нараховує близько пiвмiльйона жителiв.

 

 За результатами останнього опитування, здiйсненого кафедрою соцiологiї Луганського державного педагогiчного унiверситету, в Луганську проживає 51,9% етнiчних українцiв i 45,3% - росiян. Для порiвняння, в "мiстi-антиподi" Луганська, Ужгородi, проживає 68,9 % українцiв 14,3 % росiян. Такий розклад сил значною мiрою зумовлює полiтичнi та економiчнi орiєнтацiї луганчан - виступи за надання росiйськiй мовi статусу офiцiйної та бiльш тiсну спiвпрацю з Росiєю.

 

Як i в часи заснування, основним призначенням Луганська залишається промисловiсть - здебiльшого машинобудування, електроенергетика, металообробка, та металургiя. В мiстi функцiонує 133 великi промисловi пiдприємства, серед яких 5 мають стратегiчне значення. 

 

До переваг мiста, його економiчного потенцiалу слiд вiднести наявнiсть транзитних магiстралей (мiжнародних авто- та залiзних дорiг), котрi проходять через Луганськ; мiжнароднi газо- та нафтопроводи, якi проходять територiєю областi, близькiсть Луганська до ринкiв збуту i сировини, велику щiльнiсть населення та значну кiлькiсть квалiфiкованих кадрiв.

 

Втiм, Луганськ, функцiонування якого, iсторично, залежить вiд роботи промислових пiдприємств, переживає проблеми, пов'язанi з реструктуризацiєю економiки держави. При великiй кiлькостi пiдприємств (близько 10 тис. пiдприємств рiзних форм власностi), проблемою мiста залишається безробiття та соцiальний захист. Остання проблема є особливо гострою, оскiльки 27% населення мiста - пенсiонери. Для порiвняння - скажiмо, в Ужгородi цей показник становить лише 14,5%.

 

З iншого боку, 32% жителiв мiста - учнi та студенти, якi також потребують соцiального захисту. Втiм, така кiлькiсть молодi є оптимiстичним показником для розвитку мiста. Всього в Луганську 8 навальних закладiв i-ii рiвня акредитацiї, 6 вищих навчальних закладiв III i IV рiвня акредитацiї, 65 загальноосвiтнiх шкiл.

 

 До iнших проблем мiста можна вiднести екологiчну ситуацiю - проблему, загальну для iндустрiального сходу країни, яка ускладнюється небезпекою затоплення мiста iрунтовими та паводковими водами, проблеми з енергозбереженням та контролем за споживанням енергоносiїв.

 

Як можна бачити, в мiстi достатньо негараздiв, що потребують вирiшення адмiнiстративними та полiтичними шляхами.       

 

Один зi шляхiв розв'язання економiчних проблем мiста - залучення iнвестицiй, зокрема iноземних. Луганщина є зоною прiоритетного розвитку, що означає введення податкових, митних та iнших пiльг для суб'єктiв пiдприємницької дiяльностi. За результатами дослiдження iнституту Реформ, Луганськ посiдає 9-те мiсце в рейтингу iнвестицiйної привабливостi - цей результат є не дуже втiшним, оскiльки iндустрiальний схiд загалом належить до групи лiдерiв, скажiмо, Донецьк посiдає в рейтингу другу сходинку. Як доводять фахiвцi iнституту, Луганськ не повнiстю використовує свiй значний iнвестицiйний потенцiал. Хоча мiсцева влада проводить переговори з Австрiєю та Великобританiєю, якi висловили зацiкавленiсть у спiвпрацi, iснує ряд проблем юридичного характеру, такi як неповернення ПДВ, котрi можуть завадити розвитку мiжнародної спiвпрацi в регiонi.           

 

Полiтичне життя мiста є досить активним. Тут зареєстровано осередки 39 партiй України, але за результатами останнiх парламентських виборiв можна визначити, якi саме партiї мають тут перевагу:

 

Комунiстична партiя України - 35%

Соцiал-демократична партiя України (об'єднана) - 10%

Виборчий блок полiтичних партiй "За Єдину Україну!" - 8.98%

Полiтична партiя "Яблуко" - 4.92%

Соцiалiстична партiя України - 4.21%

Виборчий блок полiтичних партiй "Руський блок" - 3.75%

Виборчий блок полiтичних партiй "Блок Вiктора Ющенка "Наша Україна" - 3.59%

 

 До складу мiськради увiйшли 9 комунiстiв, 5 членiв СДПУ(О), 4 представники об'єднання "Жiнки за майбутнє" i 3 депутати вiд блоку "За єдину Україну!".

 

За результатами останнiх виборiв, мером Луганська обрано безпартiйного офiцера Служби безпеки України Євгена Бурлаченка, який випередив секретаря Луганської мiськради Володимира Пристюка, котрий протягом 8-ми мiсяцiв виконував обов'язки мiського голови i балотувався за пiдтримкою блоку "За Єдину Україну!".

 

 Хоча в останньому випадку "За ЄдУ" втратила позицiю, ця полiтична сила завдяки цiкавiй передвиборчiй стратегiї забезпечила собi пiдтримку як громадян, так i обласної влади. Йдеться про так званi соцiальнi договори, в яких визначенi основнi проблеми областi, мiст i районiв, пiдписанi близько 700 тисячами жителiв Луганської областi. Луганськi депутати вiд блоку "За Єдину Україну!" взяли на себе зобов'язання розв'язати цi проблеми. У випадку невиконання своїх зобов'язань, вони обiцяли добровiльно скласти iз себе депутатськi повноваження. За словами губернатора Луганської областi, Олександра Єфремова, соцiальнi договори поступово втiлюються в життя, що допомагає мiсцевiй владi вирiшувати насущнi проблеми. Втiм, мiсцева влада та "За ЄдУ" так чи iнак перебувають у тiснiй спiвпрацi - "За ЄдУ" має переважну кiлькiсть депутатiв у бiльшостi регiональних рад.

 

Комунiстична партiя традицiйно користується значною пiдтримкою в луганчан, оскiльки Луганськ належить до територiї, яку пiсля президентських виборiв 1998 року почали називати "червоним поясом". Втiм, КПУ, попри значний електорат, робить ставку в першу чергу на протестнi настрої громадян, що не дивно, оскiльки матерiальний стан Луганчан можна визначити, як нижчий за середнiй. З огляду на свою полiтичну "нiшу", дiяльнiсть КПУ в Луганську має незвичнi опозицiйнi акценти, такi як участь мiтингах в рамках всеукраїнської акцiї протесту "Повстань, Україно".

 

Як i кожне iнше мiсто, Луганськ - мiсто iнженерiв - має свої проблеми. Має i переваги. Тiшить те, що в мiстi з'являються новi конкурентоспроможнi пiдприємства (наприклад, кондитерська фабрика "АВК", продукцiю якої знають в усiй Українi), пiдростають новi квалiфiкованi кадри, створюються новi громадськi органiзацiї. Отож, попри економiчнi негаразди та полiтичну боротьбу, мiсто живе i розвивається.