Iнтерв'ю номера

 

 

 На мою думку, розстановка сил у Верховнiй Радi четвертого скликання вiдповiдає стану полiтичної свiдомостi наших громадян. На виборах, що проходили за змiшаною системою, виборцi отримали можливiсть проголосувати як партiї та блоки, iдеологiю яких вони подiляють, так i за окремих полiтикiв-особистостей, що мають опiкуватись проблемами виборчого округу. Саме тому всi спроби подiляти парламент на "чистих" та "нечистих", бiльш чи менш легiтимних приреченi на провал. Як вiдомо, сформовано парламентську бiльшiсть, що сьогоднi опiкується проблемою висунення кандидата на посаду прем'єр-мiнiстра та створення коалiцiйного Кабiнету Мiнiстрiв. Я розумiю, що бiльшiсть повинна ще продемонструвати свої реальнi можливостi, i переконаний, що вона зможе це зробити.

 

 На яких засадах, на Вашу думку, нинi iрунтується дiяльнiсть пропрезидентських фракцiйi Як Ви оцiнюєте спiвпрацю Президента та пропрезидентських фракцiйi

 

Дiяльнiсть дев'яти фракцiй та позафракцiйних депутатiв, що увiйшли до складу парламентської бiльшостi, iрунтується на пiдтримцi курсу економiчних та полiтичних реформ, запропонованого Президентом України. Полiтична складова - це внесення змiн до Конституцiї, якi передбачають перерозподiл владних повноважень на в бiк збiльшення впливу законодавцiв на державну полiтику. Економiчна складова - прийняття законiв, що дозволять покращити життя кожного громадянина та держави в цiлому. Про рiвень спiвпрацi з Леонiдом Даниловичем найбiльш промовисто говорить його готовнiсть сформувати коалiцiйний уряд, виходячи з пропозицiй членiв парламентської бiльшостi, не очiкуючи внесення змiн до законодавства. Думаю, що пiсля створення коалiцiйного уряду законотворча робота Верховної Ради набуде необхiдних темпiв. 

 

 Як Ви оцiнюєте дiяльнiсть опозицiїi

 

 Українська опозицiя суттєво вiдрiзняється вiд своїх захiдних аналогiв. Справа в тому, що країни з розвинутою демократiєю сьогоднi мають опозицiю, що виступає насамперед конструктивним критиком влади. Секрет дуже простий - влада завжди усвiдомлює, що може в разi неефективної роботи помiнятись з опозицiєю мiсцями. В Українi опозицiя неоднорiдна, має кiлька течiй. Серед опозицiонерiв багато полiтикiв, що були гравцями владної команди, але з тих чи iнших причин перейшли на iнший бiк барикад. Є послiдовнi та нещаднi критики влади. Є опозицiонери заради опозицiї. Мене як парламентарiя турбує той факт, що опозицiонери у своїх дiях часто переходять на особистостi, бiльше того - готовi пiдставити зiграти на погiршення iмiджу країни в цiлому, аби досягти своїх цiлей. Якщо ми критикуємо владу, то маємо розумiти: чим сильнiшою буде опозицiя, тим сильнiшою стане i влада, якiй треба буде приймати виклик. 

 

 Сьогоднi в пресi та на телебаченнi часто звучать згадки про парламентську кризу. Чи вважаєте Ви, що нинiшню ситуацiю в парламентi можна назвати кризовоюi Чомуi

 

 Ситуацiю, що складається нинi в парламентi, я швидше назвав би кризою полiтичних амбiцiй окремих полiтикiв. Те, що вiдбувалось протягом другої сесiї у Верховнiй Радi, не є лише українським "ноу-хау", подiбнi суперечки виникають у рiзних парламентах свiту.  Мабуть, час вже перейти вiд декларування своєї готовностi працювати до реальної роботи. Спекулювати на протистояннi в парламентi, роздмухувати кризу - у нинiшнiй ситуацiї не найкраща позицiя. 

 

 Яке Ви оцiнюєте процес формування бiльшостi в парламентii

 

 Формування парламентської бiльшостi - нормальний та цивiлiзований процес. Про його демократичнiсть свiдчить i те, що кiлька депутатiв призупинили членство в бiльшостi, а потiм повернулись до неї. Менi особисто важко уявити важелi тиску на людей, що пройшли через складну виборчу кампанiю, якi б давали змогу примусити їх  пiдтримувати iдеї, якi вони не подiляють. Дiйсно, для стабiльної та плiдної роботи парламентськiй бiльшостi не вистачає десь 20-30 голосiв, але я сподiваюсь, що ситуацiя змiниться пiсля створення коалiцiйного уряду. 

 

 Чи бачите Ви реальнi позитивнi наслiдки, якi може принести державi формування коалiцiйного урядуi

 

 Думаю, вони очевиднi. Коалiцiйний уряд дозволить силам, представленим у парламентi, отримати важелi впливу на виконавчу владу. Уряд же зможе користуватись широкою пiдтримкою у парламентi, i запропонованi ним законопроекти не будуть "зависати у повiтрi", а будуть прийматись чи вiдповiдним чином допрацьовуватись.

 

 Хто, на Вашу думку, мiг би достойно очолити коалiцiйний урядi

 

 Не хотiв би забiгати наперед, адже всi чотири кандидати, яких запропонували фракцiї бiльшостi, є професiоналами та досвiдченими полiтиками. Остаточно рiшення парламентської бiльшостi з приводу єдиної кандидатури поки не прийнято, i ми домовились обмежити коментарi на цю тему.

 

 Яке Ваше ставлення до "двовекторностi" української зовнiшньої полiтикиi

 

 "Двовекторнiсть" нашої полiтики обумовлена i географiчним розташування нашої держави на картi Європи, i iсторiєю України. Процес формування полiтичної елiти, викристалiзування її зовнiшньополiтичних прiоритетiв триває не один десяток рокiв. Зовнiшня полiтика незалежної України досить часто формувалась на маршi, полягала у реагуваннi на виклики часу. Однак менi як юристу-мiжнароднику не зовсiм  зрозумiла позицiя Сполучених Штатiв, нашого стратегiчного партнера. Адмiнiстрацiя Джорджа Буша проводить вельми оригiнальну полiтику щодо України, яка не може не викликати занепокоєння. Навряд чи принцип "бий своїх, щоб боялись чужi" є припустимим у двостороннiх вiдносинах.

 

 Що, на Вашу думку, найбiльше заважає Українi завершити пiдготовку до вступу в ЄСi Яких законiв бракує для цьогоi Як Ви оцiнюєте перспективи прийняття вiдповiдного законодавстваi

 

 Нагадаю, що нещодавно президент Європейської комiсiї Романо Продi обмовився, що не бачить Росiю, Україну, Молдову та Бiлорусь у складi Європейського Союзу. Виходить, що всi зусилля України у напрямi євроiнтеграцiї є марними, бо дверi ЄС для неї закритi. Максимум, на що може розраховувати наша держава, на думку євро чиновникiв, - це статус "сусiда". В таких умовах дуже важко консолiдувати не лише суспiльство, а й полiтичну елiту країни на важку роботу з приведення українського законодавства у вiдповiднiсть європейським вимогам. Тому проблема не лише у законах, проблема полягає у вiдсутностi розумiння статусу України як європейської держави.

 

 Якою Ви бачите Україну через десять рокiвi

 

 Демократичною державою, яка зможе пройти через всi труднощi з властивими українцям наполегливiстю та спокоєм. Я знаю, що нашi успiхи залежать насамперед вiд нас.