Версія для друку

Мiсто в об'єктивi

ДОНЕЦЬК

ЗОРЯНИЙ ЧАС "iНДУСТРiАЛЬНОГО СЕРЦЯ" УКРАЇНИ

Донецьк iнодi протиставляють Львову, стверджуючи, що цi два мiста складають своєрiднi полюси України - як у культурному, так i в полiтичному планi. Втiм, можливо, саме ця полярнiсть робить їх подiбними. Хоча б навiть у впливi на Київ: Львiв привносить в державну полiтику культурну компоненту, Донецьк - фiнансову. Зi Львова приходять у велику полiтику нацiональнi лiдери, з Донецька - промисловi. Обидва мiста вважають себе за другу столицю держави. i обидва, по-своєму, мають рацiю. Нинi настав зоряний час Донецька - вiдбувається так звана експансiя донецької полiтики у державну, говорять навiть, що наступний Президент України походитиме з Донецька або, принаймнi, розраховуватиме на пiдтримку донецького регiону. Яке воно - мiсто, яке народило нову iдеологiю України, iдеологiю великих людей та великих капiталiвi

Подiбно до iнших промислових мiст схiдної України, Донецьк виник як робоче поселення навколо металургiйного заводу. Поселення виникло 1869 року, тодi ж, коли розпочалося будiвництво заводу пiд управлiнням Джона Юза. За його iменем поселення отримало назву Юзiвка, iм'я, пiд яким поселення прожило 55 рокiв, вирiсши за цей час майже в 500 разiв. У 1924 роцi, коли поселенню було надано статус мiста, його населення становило вже близько 80 тисяч жителiв. Оскiльки отримання нового статусу мiста припало якраз на добу iнтенсивних радянських перетворень, мiсто отримало назву Сталiно, яка зберiгалась за мiстом рiвно стiльки ж, скiльки тримався культ диктатора. В 1961 роцi мiсто отримує свою теперiшню назву. Сьогоднi Донецьк - найбiльший промисловий центр України з населенням понад мiльйон сто тисяч мешканцiв.

Донецький металургiйний завод - першопричина виникнення мiста - теж змiнювався з плином полiтичних процесiв. Незважаючи на те, що його було двiчi зруйновано - пiд час громадянської та другої свiтової вiйн, - завод щоразу вiдбудовувався i нинi є одним з найбiльших в Українi виробникiв чавуну, сталi та труб.

Донецьк починався i розвивався як столиця найбiльшого промислового регiону України завдяки вугiльним шахтам областi, з яких надходить паливо для функцiонування промислових пiдприємств. Оскiльки створення обличчя мiста припало на радянську епоху, за якої промисловостi надавалася прiоритетна вага, нинi Донецьк, завдяки своїм масштабам та архiтектурним формам є своєрiдним пам'ятником сталiнському мiстобудуванню. Втiм, сучасне енергiйне обличчя Донецька свiдчить про швидкий економiчний розвиток та неабиякий потенцiал.

Дiйсно, регiон, котрий виробляє близько 25% ВВП держави, не може не подбати про свою столицю. Завдяки наявностi в регiонi значних природних ресурсiв та сприятливiй державнiй полiтицi - Донбас має статус вiльної економiчної зони, - в Донецьку зосередились значнi капiтали. Примiром, донецька корпорацiя "iндустрiальний союз Донбасу" займає одне з перших мiсць за обсягами валового прибутку, який за даними рейтингу ТОП-100 за 2001 рiк, складає 7,039,541 тис. грн. За цими ж даними, прибуток ще однiєї вiдомої донецької компанiї, АТ "Данко" складає 2,770,117 тис. грн. Цi корпорацiї займають вiдповiдно третє i сьоме мiсця в загальноукраїнському рейтингу за обсягами експорту.

Загалом промисловiсть Донецька представлена бiльш як 158 пiдприємствами, на яких працює 167,6 тисяч працiвникiв, тобто, практично, кожен шостий донеччанин, а якщо не рахувати дiтей та пенсiонерiв, то майже кожен третiй. "Профiлюючою дисциплiною" донецької промисловостi є металургiя (Донецький металургiйний завод (ДМЗ) та Донецький коксохiмзавод) i машинобудування, представлене такими гiгантами як "Точмаш" та "Норд".

Крiм того, Донецька область є одним з прiоритетних напрямкiв iноземного iнвестування. Протягом довгого часу у загальному рейтингу обсягiв iнвестицiй Донецьк, який отримував 8,2% вiд загального обсягу iнвестицiй, йшов вiдразу за Києвом та Київською областю. У 2002 роцi Харкiв потiснив Донецьк iз почесного другого мiсця на третє своїми успiхами у залученнi iнвестицiй; утiм, iнвестицiї, якi надходять у Донецьк iз Великобританiї, iталiї, Нiмеччини, Росiї та США, все ще забезпечують йому позицiю лiдера. Зокрема, американська компанiя ISFIL Group вклала у мiнi-завод "iСТiЛ-Україна", що на базi ДМЗ, понад $85 млн.

Проте Донецьку знайомi i загальнодержавнi економiчнi проблеми: бiднiсть, безробiття й погана екологiя. Середня зарплата по мiсту, за даними опитування донецького iнституту соцiальних дослiджень i полiтичного аналiзу, становить не бiльше 200 гривень, надто лише трохи перевищивши офiцiйно затверджений мiнiмальний дохiд. Рiвень фiксованого безробiття в Донецьку складає 2,64%, тодi як в Українi загалом цей рiвень сягає 3,58%. Хоча цi цифри засвiдчують нижчий за загальнодержавний рiвень безробiття в Донецьку , пiдрахунки не враховують "неофiцiйне" безробiття, яке за нинiшнiх умов вимiряти практично неможливо. Що ж стосується екологiї, то цю проблему зумовлює власне сам економiчний потенцiал мiста - вугiльна та металургiйна промисловiсть не належать до найбiльш екологiчно чистих галузей, а тому донеччанам доводиться миритись iз забрудненим повiтрям .

Наскiльки успiшно мiсцева влада долає цi та iншi проблеми в економiчнiй i соцiальнiй сферах регiону, можна сказати хоча б з опитувань громадської думки, проведених iнститутом соцiальних дослiджень i полiтичного аналiзу. За результатами дослiдження, дiяльнiстю мiської влади задоволенi 6-13% донеччан, iще 19-26%, за оцiнками соцiологiв, мають потенцiйно позитивнi настрої. Слiд сказати, що за умов масової бiдностi та наявностi iнших соцiальних проблем, цей показник не можна назвати надто низьким.

Полiтично, донеччани - вельми активнi люди. Останнi вибори, скажiмо, вiдвiдали близько 70% мешканцiв мiста. На вибори 1998 року прийшли майже 60% громадян, тодi як останнi вибори Президента були найпопулярнiшими - на виборчi дiльницi з'явилося майже 80% донеччан.

Розподiл голосiв донеччан на останнiх виборах виглядав таким чином:

Варто вiдзначити, що за чотири роки, якi минули мiж виборами 1998 та 2002 рокiв, помiтно змiнилося ставлення донеччан до Комунiстичної партiї. В 1998 роцi КПУ була фаворитом - за неї проголосувало 34% мешканцiв мiста. На останнiх виборах цей вiдсоток зменшився до 26%. Донецька область стала єдиною в країнi, де "ЗаЄдУ" отримала найбiльше голосiв, випадаючи навiть iз "червоної" смуги найбiльш вiрного електорату КПУ. Фактично, успiх "ЗаЄдУ" в Донецьку став запорукою перемоги партiї на виборах загалом.

Успiх "партiї влади" в Донецьку став початком чергової хвилi експансiї Донецьку в державну полiтику. Вперше представники Донецька сягнули державного олiмпу в 1993, коли виконувачем обов'язкiв Прем'єр-мiнiстра було призначено директора однiєї з найбiльших донецьких шахт. Пiсля того донеччани зробили ще кiлька спроб створити впливове представництво в Києвi, проте результати цих зусиль видно лише зараз. До призначення донецького губернатора Прем'єром побутувала думка, що Донецьк здатен впливати на долю держави лише економiчно, а не полiтично, оскiльки всi "нiшi" полiтичного ринку вже розподiлено. Втiм, сьогоднi це твердження спростовано. За оцiнками експертiв з приходом прем'єра Януковича в Українi з'явилася нова концепцiя - прем'єра-господарника, iдея, близька вихiдцю з "iндустрiального серця" України.

Однак Вiктор Янукович - далеко не єдиний представник Донецька в Києвi. Примiром, Вiце-прем'єр мiнiстр Вiталiй Гайдук теж походить з Донецька - перед мiнiстерським призначенням вiн працював на посадi першого заступника голови донецької облдержадмiнiстрацiї. Мiнiстр фiнансiв Микола Азаров 1994 року був обраний депутатом з донецького регiону i вiдтодi, схоже, зберiг прихильне ставлення до цього краю. З Донецька походить i Сергiй Тулуб, президент "Енергоатому". Донеччанам також належать посади голiв трьох поважних парламентських комiтетiв - з питань економiчної полiтики (Станiслав Гуренко), з питань паливно-енергетичного комплексу (Андрiй Клюєв) та з питань соцiальної полiтики i працi (Василь Хара).

Дехто може назвати сумнiвною iдею групування полiтичних сил за географiчним розташуванням. Втiм, досвiд Днiпропетровська i Донецька доводить, що спiльнiсть фiнансових iнтересiв здатна об'єднувати незгiрш за найпотужнiшу iдеологiю. Якщо Вiктор Янукович балотуватиметься на президентських виборах, а це дуже ймовiрно, судячи з прецедентiв просування прем'єра на найвищу державну посаду, пiдтримка цього впливового регiону може мати вирiшальну роль в його виборчiй кампанiї.

Отож, сьогоднi Донецьк перебуває на пiдйомi - як фiнансовому, так i полiтичному. З огляду на активну дiяльнiсть, яку розвинули донеччани, не випадає сумнiватись, що цей "зоряний час" буде використано з максимальною вiддачею.