|
|
ДНIПРОПЕТРОВСЬК
Подорожуючи мiстами України в рубрицi "Мiсто в об'єктивi", ми вирiшили завiтати до одного з найбiльших центрiв влади в України - влади полiтичної, фiнансової, енергетичної та промислової. Назва мiста - Днiпропетровськ, або просто Днiпро, якщо говорити мовою мiсцевого населення, - поєднує в собi назву найбiльшої рiки в Українi та прiзвище товариша Петровського Г.i., вiдомого завдяки своїй активнiй дiяльностi в КПРС.
Днiпропетровськ розмiстився на обох берегах Днiпра на вiдстанi 600 км вiд Києва. На сьогоднi у Днiпрi мешкають близько пiвтора мiльйона людей, а мiсто вiдоме тим, що дало життя не одному яскравому та впливовому полiтику як колишнього СРСР, так i сьогоднiшньої України.
Таблиця 1: результати парламентських виборiв в Днiпропетровську (за партiями) |
| Виб. округ |
1 мiсце |
% голосiв |
к-ть голосiв |
2 мiсце |
% голосiв |
к-ть голосiв |
| 24 |
КПУ |
28 |
"30,737" |
Громада |
24.5 |
"30,737" |
| 25 |
Громада |
30.1 |
"27,765" |
КПУ |
22 |
"27,765" |
| 26 |
Громада |
26.2 |
"27,857" |
КПУ |
25.8 |
"27,857" |
| 27 |
Громада |
23.4 |
"23,839" |
КПУ |
20.6 |
"23,839" |
| 28 |
Громада |
28.2 |
"30,372" |
КПУ |
23.2 |
"30,372" |
Леонiд Брежнєв, який керував СРСР протягом майже 20 рокiв, та Володимир Щербицький - комунiст номер один в Українi протягом 17 рокiв, були родом з Днiпро-петровська. Президент Леонiд Кучма пропрацював на Днiпропетровському Пiвденмашi бiльшу частину свого життя. Колишнiй Прем'єр-мiнiстр України Павло Лазаренко та багато вiдомих сьогоднi молодих реформаторiв, таких як Сергiй Тiгiпко та Юлiя Тимошенко, почали свою полiтичну кар'єру в Днiпропетровську. Шлях до влади колишнього Секретаря Ради нацiональної безпеки та оборони України Володимира Горбулiна та колишнього Прем'єр-мiнiстра України Валерiя Пустовойтенка теж пролiг через Днiпропетровськ. Вiталiй Бойко, Голова Верховного Суду України, починав свою юридичну кар'єру в Днiпро-петровську. В Днiпрi народився Голова Служби Безпеки України Леонiд Деркач.
Вiдомий на весь колишнiй СРСР металургiчний iнститут, так званий "український гарвард", випускники якого переважно "заходили далеко" як Українi, так i в колишньому СРСР, знаходиться в Днiпропетровську. Випускники пiдтримували мiж собою дiловi контакти, i саме завдяки їм Дпiпро став гнiздом правлячої елiти i в Українi, i поза її межами. В 1990 роцi результати дослiдження, iнiцiйованого Михайлом Горбачовим, показали, що 53% членiв виконавчої влади в Українi, номенклатури, були виходцями з Днiпра. В народi народилася приказка: "Не родись щасливим, а родись в Днiпропетровську."
Днiпропетровськ - центр регiону, що колись був батькiвщиною козакiв. Козацька столиця та мiсце бойових операцiй - Сiч - знаходилась тут. Пiсля сумнозвiсної лiквiдацiї Козацької Сiчi Катериною ii, Днiпропетровськ отримав назву Катеринослав. Пiд час короткої незалежностi України пiсля i Свiтової вiйни мiсто назвали Сiчеслав - на честь козацької слави.
Не викликає сумнiву, що значення Днiпропетровська великою мiрою зумовлене його географiчним розташуванням. Наприкiнцi 19 ст. Днiпропетровськ став важливим центром перетину залiзничних шляхiв мiж Кривим Рогом зi значними покладами залiзної руди та Донецьком - центром видобутку вугiлля. Дещо пiзнiше, в 30-тi роки нашого столiття, на порогах Днiпра було збудовано Днiпропетровську ГЕС.
В радянськi часи Днiпропетровськ був закритим мiстом, тому навiть для тих iноземцiв, яким пощастило отримати вiзу до України, треба було отримувати спецiальний дозвiл на в'їзд до Днiпра. У такий спосiб радянська влада намагалася вберегти вiд розсекречення один iз найпотужнiших в колишньому союзi освiтнiх та промислових центрiв.
| Таблиця 2: Мiськi в/о Днiпропетровска, вибори до ВР 1998 |
| В/о |
Обранi до складу |
Членство у партiї* |
Фракцiя |
Комiтет |
| 24 |
Сергiй Чукмасов |
--- |
Трудова Україна |
економiчної полiтики |
| 25 |
Олександр Рябченко |
--- |
Зеленi |
економiчної полiтики |
| 26 |
Вiктор Пiнчук |
--- |
Трудова Україна |
економiчної полiтики |
| 27 |
Генадiй Балашов |
мiж рег. блок реформ |
Нар. демократи |
фiнанси та банк. дiял. |
| 28 |
Микола Агафонов |
аграрна партiЯ |
Незалежнi |
none |
| * - на час виборiв |
На сьогоднi Днiпропетровськ є одним з найважливiших в Українi фiнансових та промислових центрiв. Могутнi пiдприємства металургiйної та хiмiчної промисловостi, машинобудування, легкої, медичної промисловостi, енергетичнi пiдприємства, фабрики з виробництва харчової продукцiї та алкогольних виробiв розташованi в мiстi. Пiвденмаш, директором якого з 1986 по 1992 рр. був Президент Кучма, у свiй час виробляв носiї ядерних боєголовок - ракети СС-20. Сьогоднi завод, на якому працює понад 30 000 робiтникiв, виробляє ракети Зенiт - носiї комерцiйних супутникiв, якi, зокрема, застосовувалися в програмi "Морський старт".
Мiсто користується рiчковим портом та двома аеропортами, якi, взятi разом з залiзничними шляхами, роблять Днiпропетровськ важливим транзитним транспортним вузлом. Усi цi фактори - промисловий потенцiал i фiнансова могутнiсть (Днiпропетровськ є батькiвщиною найуспiшнiшого комерцiйного банку в Українi - Приватбанку) - роблять Днiпропетровськ привабливим для iноземних iнвестицiй.
Полiтика i Днiпропетровськ
У зв'язку зi значенням днiпропетровської елiти в колишньому СРСР та сучаснiй Українi цiкавим є вплив цього мiста на царину полiтики в сучаснiй Українi. В комунiстичнi часи, Днiпропетровськ був одним з найвпливовiших партiйних центрiв на територiї України, який поширював свiй вплив як на Київ, так i на Москву (серед iнших подiбних центрiв можна назвати Харкiв та Донецьк)6 i сучасна українська полiтика часто аналiзується через призму взаємовiдносин мiж цими центрами впливу.
Аж до президентських виборiв '99, Днiпропетровськ сприймався як батькiвщина двох конкуруючих центрiв впливу: команди Леонiда Кучми та команди Павла Лазаренка. Все починалося досить мирно, але розкол мiж двома командами стався в липнi 1997 року, коли Лазаренка було усунено з посади Прем'єр-мiнiстра, i останнiй створив антиурядову партiю "Громада". Боротьба продовжувалася протягом 1998 року, коли "Громадi" вдалося перейти 4%-ий бар'єр на парламентських виборах. Базою пiдтримки партiї був Днiпропетровськ, в якому на парламентських виборах в березнi 1998 року Комунiстична партiя України та анти-Кучмiвська "Громада" разом отримали 50.4% голосiв виборцiв.
Подiл Днiпра на прокучмiвський та пролазаренкiвський табори вирiшився сам собою пiсля того, як в результатi рiшення парламенту щодо зняття з Лазаренка депутатської недоторканостi останнiй втiк з держави, щоб уникнути вiдповiдальностi за корупцiйну дiяльнiсть. Коли колишнi партнери Лазаренка по табору, такi як Юля Тимошенко, залишили "Громаду" i розпочали конструктивний дiалог з командою Кучми, вплив команди колишнього ПМ в мiстi почав падати. В першому турi президентських виборiв Кучма легко виграв в усiх 5 виборчих округах Днiпропетровська з середнiм результатом 49.4%. Петро Симоненко зайняв другу позицiю, отримавши в середньому 22% голосiв днiпропетровцiв в той час, як Наталi Вiтренко мешканцi мiста вiддали 9.11%. Другий тур президентських виборiв Кучма виграв у Днiпропетровську з великим вiдривом, набравши на 10% бiльше у порiвняннi з загальнонацiональним показником, що склав 56.25%. Симоненко набрав у другому турi лише на 7% бiльше, нiж у першому, в той час, як за Кучму проголосувало на 15.6% голосiв бiльше.
У порiвняннi з парламентськими виборами, коли бiльше 50% голосiв Днiпро вiддав анти-Кучмiвським партiям, а саме "Громадi" та КПУ, президентськi вибори показали, що навiть разом взятий вiдсоток голосiв "проти" Кучми i "за" комунiстiв в другому турi був меншим, за 30%.
Успiх Кучми в Днiпрi можна пов'язати з нездатнiстю комунiстiв та громадiвцiв спростувати негативнi асоцiацiї, що спливають у зв'язку з їхнiми партiями та лiдерами. iм'я Лазаренка тепер асоцiюється виключно з корупцiєю. Що стосується комунiстiв, то мешканцi Днiпра чiтко висловили своє "нi" поверненню комунiстичного минулого. Крiм того, однi з головних органiзаторiв передвиборної кампанiї Кучми, а саме депутати ВР Вiктор Пiнчук та Андрiй Деркач (син Голови Служби безпеки України Леонiда Деркача), мають сильнi зв'язки в Днiпрi.
Аналiтики пов'язують успiхи Кучми та промахи Лазаренка на нацiональному рiвнi з тим, як кожен iз них вирiшував "днiпропетровське питання". У передмовi до книги "Днiпропетровська сiм'я-2" полiтичний оглядач В'ячеслав Пiховшек звертає увагу на те, що Кучма здатний пiдтримувати крихку рiвновагу українського полiтичного "бiоценозу" шляхом пiдтягування до нацiонального рiвня лiдерiв з рiзних регiонiв країни, включаючи Донецьк i Харкiв. Лазаренко на посадi Прем'єр-мiнiстра, на думку Пiховшека, придiляв занадто багато уваги марцi "зроблено в Днiпропетровську" i таким чином руйнував баланс правлячих в державi елiт.
Днiпропетровськ продовжуватиме бути впливовим мiстом в українськiй полiтицi, як завдяки своїм параметрам, так i завдяки славi важливого джерела кадрiв української правлячої елiти. Однак, як показує боротьба "Кучма-Лазаренко", успiшними полiтиками серед днiпропетровцiв стали тi, якi, ставши лiдерами нацiонального рiвня, вiдiйшли вiд практики кланiв, яка найчастiше застосовувалася за радянських часiв. Приклад Кучми доводить, що успiшний полiтик - це не "днiпропетровський Президент", а "український Президент з Днiпропетровська".
| Таблиця 3: Президентськi вибори у Днiпропетровську |
| |
Перший тур |
Другий тур |
Виб. округ
| 1 мiсце (%) |
2 мiсце (%) |
% Леонiд Кучма (#) |
% Петро Симоненко (#) |
| 24 |
Кучма (48.03) |
Симоненко (23.83) |
"63.41 (76,640)" |
"31.41 (38,103)" |
| 25 |
Кучма (49.90) |
Симоненко (18.01) |
"63.41 (76,640)" |
"25.64 (25,863)" |
| 26 |
Кучма (47.97) |
Симоненко (24.44) |
"63.41 (76,640)" |
"31.68 (39,520)" |
| 27 |
Кучма (50.48) |
Симоненко (21.95) |
"63.41 (76,640)" |
"26.76 (37,151)" |
| 28 |
Кучма (50.59) |
Симоненко (21.93) |
"63.41 (76,640)" |
"29.65 (37,285)" |
| в серед. |
50.39 |
22.03 |
66.02 |
29.05 | |