UKR
Пошук


The Romyr report

ЗИМА-ВЕСНА 2004 №16
ВЕСНА-ЛIТО 2003 №15
ОCIНЬ 2002 №14
ВЕСНА 2002 №13
ЗИМА 2002 №12
ОСІНЬ 2001 №11
ВЕСНА 2001 № 10
ЗИМА 2000 № 9
ЛІТО 2000 № 8
ВЕСНА 2000 №7
ЗИМА 2000 №6
Iнавгурацiйна промова
Пiдсумки 4го кварталу
Iнтерв'ю номера
План Тiгiпка
Мiсто в об'єктивi
Погляд з Лондону
Президентьскi вибори
Партiя в об'єктивi

Архів

ПроектиThe Romyr reportЗИМА 2000 №6Пiдсумки 4го кварталу 

Пiдсумки 4го кварталу

 

ПIДСУМКИ 4-ГО ПАРЛАМЕНТСЬКОГО КВАРТАЛУ

Президентськi вибори могли би стати головною подiєю останнього кварталу 1999 року, якби не паралельний їм розвиток подiй у парламентi, що був не менш iнтригуючим i важливим для української полiтики. Основним питанням цих президентських виборiв були вiдносини мiж законодавчою i виконавчою гiлками влади. Створення про-президентської парламентської бiльшостi, пропозицiя щодо двопалатного парламенту i референдум про депутатський iмунiтет - всi цi питання вiдiйшли на другий план пiд час самих президентських виборiв, але були винесенi на обговорення громадськостi вiдразу пiсля iнавгурацiї Президента 30 листопада. 
 
Про-президентськi правi фракцiї почали шукати спiльну мову, а лiвi принишкли пiсля своєї поразки на президентських виборах. 
 
З 14 липня об'єднання фракцiй змiнювались 55 разiв. Помiтної динамiки цей процес набув напередоднi президентських виборiв i досяг свого пiку пiсля того, як Кучма забезпечив собi переобрання на другий термiн. Деякi депутати виробили звичку переходити з однiєї фракцiї в iншу - один законодавець, наприклад, змiнював фракцiї 7 разiв. Та все ж, бiльшiсть депутатiв залишаються вiрними партiям, якi допомогли їм потрапити до парламенту. В основному, непостiйнiсть депутатiв протягом останнiх тижнiв була пов'язана iз загрозою змiн у новому урядi. 
 
 Фракцiями, що пiдтримували переобрання Кучми, вдалося залучити найбiльше нових членiв. Вони, ймовiрно, i сформують парламентську бiльшiсть, що буде працювати з Кучмою та новим урядом i складе мiцний блок голосiв, який протистоятиме лiвим силам. Останнi, незважаючи на бiльшу дисциплiнованiсть та зовнiшню одностайнiсть, виявилися нездатними висунути єдиного кандидата на президентських виборах. 
 
Переможцями стали фракцiї об'єднаних соцiал-демократiв i "Трудова Україна", кожна з яких з липня зареєструвала щонайменше десять нових членiв, наблизивши загальну кiлькiсть до тридцяти. До "Великої трiйки" про-президентських фракцiй також входить фракцiя "Вiдродження регiонiв", кiлькiсть членiв якої з липня зросла на 5 депутатiв. Всього "Велику трiйку" представляє 95 депутатiв. Разом з обома фракцiями Руху (загалом 44), НДП (28), Батькiвщиною (31), Зеленими (17) i "Реформами та Конгресом" (15) цi фракцiї мають можливiсть вiдстоювати загальноприйнятнi ринковi реформи iз гарантованими 230-а голосами депутатiв. Ця кiлькiсть може збiльшуватись завдяки "незалежним" або "позафракцiйним" депутатам, серед яких сьогоднi однi з найбiльш лiберальних i далекоглядних законотворцiв. 
 
Українськi лiвi з липня втратили 15 депутатiв, що вiдiйшли до центру та незалежних фракцiй. Тепер в парламентi на сiм комунiстiв менше. КПУ "позичила" Селянськiй партiї декiлька членiв i, таким чином, дала їй можливiсть утримати офiцiйний статус фракцiї в парламентi. Прогресивнi соцiалiсти i "Громада" перебувають зараз пiд загрозою втрати такого статусу у випадку зменшення кiлькостi їхнiх членiв. (Див. Таб. 1) 
 
Таблиця 1: Змiна фракцiй ВР
Фракцiя 14.07 15.12 лишил. приєднал. +/-*
Комунiсти 122 115 7 0 -7
Рух (Костенко) 30 28 2 0 -2
Народнi демократи 30 28 3 1 -2
Вiдродження регiонiв (Волков) 28 33 1 6 +5
Батькiвщина (Тимошенко) 27 31 1 5 +4
Об'єднаннi Соцiал Демократи 25 35 0 (1) 11 +10
Соцiалiсти (Мороз) 24 23 3 2 -1
Реформи Конгрес 22 15 7 0 -7
Зеленi 23 17 7 1 -6
Незалежнi 19 15 4 (1) 1 -4
Позафракцiйнi 18 20 5 7 +2
Трудова Україна 17 27 3 13 +10
Громада 17 13 5 1 -4
Рух (Удовенко) 16 16 0 0 nc
Селянська Партiя 15 15 7 7 0
Прогресивнi Соцiалiсти 14 14 0 0 nc
Загалом 447 445 55 (2) 55 (2)
 
Незважаючи на все, лiвi i надалi залишаються добре органiзованими, вони мають кращий показник вiдвiдування порiвняно з їхнiми правими опонентами. Для лiвих присутнiсть в урядi не обов'язково означає конструктивну участь чи опозицiю, лiвi продовжують нагадувати про себе блокуванням iнiцiатив, якi не вiдповiдають дорогим для них iдеалам. Так чи iнакше, але останнiм часом iнiцiативна сила лiвих почала занепадати. 
Голосування за Пустовойтенка 
 
Валерiю Пустовойтенку як Прем"єр-мiнiстру України, який найдовше перебував на цiй посадi, не вдалося забезпечити собi належну парламентську пiдтримку i продовжити свої повноваження. Пустовойтенку не вистачило 20 голосiв до потрiбних 226. Лише 44 депутати проголосували проти Пустовойтенка, 21 депутат утримався, а десятеро, що зареєструвалися, вирiшили не голосувати взагалi.
Голосування проводилось анонiмно, тому важко сказати, хто пiдтримував Пустовойтенка, а хто нi. Напередоднi, колега В.Пустовойтенка по Народно-демократичнiй партiї (НДП) внiс пропозицiю провести поiменне голосування по затвердженню кандидатури Пустовойтенка. НДП прагнула провести поiменне голосування, щоб чiтко встановити, хто пiдтримав Пустовойтенка, а хто нi. Ця пропозицiя отримала лише 171 голос на свою користь. 
 
До того ж, деякi члени про-президентських, правоцентристських фракцiй голосували проти вiдкритого виявлення своєї пiдтримки чи не-пiдтримки Пустовойтенка. Це об'єднанi соцiал-демократи (проти - 10) i "Трудова Україна" (проти - 13). Лiдери цих партiй надали Кучмi цiнну пiдтримку пiд час його передвиборної кампанiї. Тринадцять членiв фракцiї "Вiдродження регiонiв" i 11 об"єднаних соцiал-демократiв зареєструвались перед голосуванням, але не скористались своїм мандатом. iншi члени про-президентських фракцiй були фiзично присутнi у примiщеннi Верховної ради, але виявилися вiдсутнiми у залi для голосування. Наприклад, незважаючи на присутнiсть бiльш як 20 членiв "Вiдродження регiонiв", лише четверо проголосували за внесену пропозицiю. Доля пропозицiї була вирiшена, коли жоден iз 122 членiв Комунiстичної партiї не взяв участь в голосуваннi. А 11 Прогресивних соцiалiстiв Наталi Вiтренко проголосували проти вiдкритого голосування. (Див. Таб. 2)
 
  Таблиця 2: Як вони голосували
 
Фракцiя за проти утрим. не голосув. вiдсут.
Комунiсти 0 0 0 0 122
Рух (Костенко) 23 0 1 1 3
Народнi демократи 25 0 0 0 3
Вiдродження регiонiв (Волков) 0 3 13 11
Батькiвщина (Тимошенко) 27 0 0 1 3
Об'єднаннi Соцiал Демократи 8 10 1 11 4
Соцiалiсти (Мороз) 1 9 1 3 9
Реформи Конгрес 13 1 1 0 1
Зеленi 15 0 0 0 2
Незалежнi 7 3 0 1 4
Позафракцiйнi 9 3 0 6 3
Трудова Україна 4 13 1 4 6
Громада 11 0 0 0 2
Рух (Удовенко) 16 0 0 0 0
Селянська Партiя 8 0 0 0 0
Прогресивнi Соцiалiсти 0 11 0 0 3
Загалом 171 50 8 40
 
Окрiм звичної для комунiстiв тактики "не показуватися", деякi про-президентськi депутати не хотiли брати участь у вiдкритому голосуваннi, мотивуючи вiдмову кiлькома причинами, однiєю з яких була, власне, безпека тих, хто не пiдтримав Пустовойтенка. Незважаючи на прохання Кучми пiдтримати його кандидата, деякi члени про-Кучмiвського табору вiдчували потребу у змiнах на рiвнi Кабiнету мiнiстрiв i сподiвалися на те, що їм буде вiддячено за допомогу Кучмi у виборчiй кампанiї. 
 
Цiкавим є той факт, що деякi центристськi i правi фракцiї, якi критикували Кучму пiд час виборiв, вирiшили пiдтримати iнiцiативу Президента i пропозицiю про поiменне голосування. Це, зокрема, обидвi фракцiї Руху, "Реформи i Конгрес" Вiктора Пинзеника, фракцiя "Батькiвщина" Юлiї Тимошенко та Зеленi. Навiть антипрезидентська фракцiя "Громада" i лiва Селянська партiя пiдтримали поiменне голосування. 
 
Питання "вiдкритого голосування" не спричинило iдеологiчного розколу у Верховнiй радi. Можливо, дехто вже розробляє певнi тактики чи стратегiї наступного голосування. Пiсля того, як кандидатуру В.Пустовойтенка було вiдкинуто, Кучма повiдомив, що незабаром матиме до затвердження iншу кандидатуру. У вiвторок 21 грудня перед парламентом у якостi кандидата на цей пост виступив Голова НБУ Вiктор Ющенко. Про-президентськi фракцiї поставили на "молодий, успiшний i реформаторський" iмiдж Ющенка i пiдтримали його, до того ж вiн популярний серед українського народу i вiдомий своїми здiбностями серед захiдних колег.
 
Першi кроки: право власностi на землю 
 
Iншi свiдчення того, що одностайностi серед українських лiвих таки немає, виявилися 15 грудня, коли парламент двiчi голосував за включення у порядок денний нового указу Президента, але так i не змiг цього зробити. Друге голосування вiдбулося в серединi дня, однак, незважаючи на зусилля лiвих лiдерiв, лише 183 депутати пiдтримали iнiцiативу. 199 комунiстiв, 23 соцiалiсти (100%), 12 прогресивних соцiалiстiв, 14 членiв Селянської партiї та 8 членiв "Громади" не змогли прийняти пропозицiю (Див. Таб. 3).
 
Таблиця 3: Як вони голосували
Фракцiя за проти утрим. не голосув. вiдсут.
Комунiсти 109 0 0 2 4
Рух (Костенко) 0 9 0 13 6
Народнi демократи 0 8 1 8 11
Вiдродження регiонiв (Волков) 0 10 3 9 11
Батькiвщина (Тимошенко) 2 6 1 4 18
Об'єднаннi Соцiал Демократи 1 19 3 8 4
Соцiалiсти (Мороз) 23 0 0 0 0
Реформи Конгрес 0 6 0 4 5
Зеленi 1 1 1 5 10
Незалежнi 9 1 0 1 4
Позафракцiйнi 4 1 0 3 12
Трудова Україна 0 6 2 8 11
Громада 8 0 0 1 4
Рух (Удовенко) 0 13 0 2 1
Селянська Партiя 14 0 0 0 1
Прогресивнi Соцiалiсти 12 0 0 0 2
Загалом 183 80 10 68 104

Решти фракцiй виявилося достатньо, щоб вiдстояти те, що вони вважають позитивною президентською iнiцiативою - указ про змiну до квiтня наступного року колективної форми власностi на землю на приватну. 

Якщо така спiвпраця продовжиться, то "парламентська бiльшiсть", яку ще недавно було так важко уявити, може стати реальнiстю. Багато залежить вiд здатностi лiдерiв фракцiй погоджуватись у прiоритетних напрямках та питаннях. Якщо центр та правi фракцiї продовжуватимуть iнiцiювати вигiднi ринковi реформи та навчаться дисциплiнованостi у лiвих, то одна з передвиборних обiцянок Кучми, а саме, що українцi пiсля обрання його Президентом побачать зовсiм iнший парламент, може справдитись.