Версія для друку

Мiсто в об'єктивi

ОДЕСА

З приходом весни ми вирiшили продовжити нашу подорож мiстами України та завiтати до української перлини на Чорному морi - Одеси, приморське розташування (600 км на пiвденний захiд вiд Києва) якої сформувало долю i обличчя мiста. Одеса планувалась як порт i протягом довгого часу була вiкном в Європу. Мiсто розвивалось пiд могутнiм впливом рiзних культур i за безпосередньої участi європейських полiтичних i вiйськових дiячiв, будiвничих, архiтекторiв, фiнансистiв i комерсантiв.

Одеса - мiсто молоде. В 1791 роцi за Ясським мирним договором, укладеним мiж Росiєю та Туреччиною, територiя Очакiвської областi, яку в народi називали Ханською Україною, перейшла вiд Туреччини до Росiйської iмперiї. Землi "Ханської України" - це територiя мiж Бугом i Днiстром на пiвднi сучасної України. За туркiв ця територiя була мало заселеною. Лише пiсля 1791 року розпочався стрiмкий рiст населення. Вiльнi землi та вiдсутнiсть землевласникiв приваблювали людей можливiстю заробiтку, а потреба в робочiй силi та необхiднiсть заселити пустi землi примушували адмiнiстрацiю не цiкавитись, звiдки приходять люди. Вiдповiдно до iмперського наказу 1795 року, новозаселенi мiсця в районi татарського поселення Хаджибей перетворилися на мiсто Одеса. Вже перший перепис 1797 року багато говорить про своєрiднiсть Одеси та багатонацiональний склад її населення. До Одеси втiкали панськi крiпаки, болгари i греки, якi не бажали терпiти турецьке iго, чорноморськi козаки (колишнi запорожцi), євреї, тобто найенергiйнiшi та найсмiливiшi представники рiзних народiв. Одеса мала славу мiста вiльнодумцiв, прогресивних представникiв iнтелiгенцiї та дiлових кiл. Одеситiв i зараз вважають енергiйними, смiливими, винахiдливими i заповзятими, оптимiстичними за будь-якої ситуацiї. Цi якостi - особливiсть одеситiв, якi взяли найкраще вiд своїх прабатькiв i сформували свiй власний тип людей, не схожих на мешканцiв iнших мiст України.

Епохи в iсторiї Одеси визначаються особистостями людей, якi керували мiстом чи регiоном. Такi особистостi, як герцог Рiшельє, граф Ланжерон та князь Воронцов, є бiльш знаковими для Одеси, нiж далекi царi та iмператори. Саме завдяки цим людям, якi пропагували економiчнi свободи, мiсто вже в 19 ст. перетворилося на економiчний та культурний центр пiвденно-схiдної Європи, в ланку, що зв'язувала Україну, Росiю та Європу.

Важливим фактором розвитку Одеси стало її входження в геополiтичний простiр України, який сформувався пiсля подiлiв Речi Посполитої в 1772, 1793 та 1795 роках. В тi часи український хлiб був найважливiшою статтею польського експорту. А в серединi дев'ятнадцятого столiття Одеса, завдяки неймовiрним темпам економiчного росту, перевершила Київ i стала третiм мiстом у Росiйськiй iмперiї як за демографiчними показниками i силою економiчного впливу, так i за рiвнем добробуту населення.

Потужний економiчний розвиток мiста забезпечив передумови для розвитку культурного. Полiтичнi та економiчнi свободи приваблювали в Одесу велику кiлькiсть мiсцевих та заморських пiдприємцiв, а тепле Чорне море неповторною екзотикою приваблювало усiх, хто мiг собi це дозволити. Наявнiсть респектабельної публiки, в свою чергу, приваблювала до Одеси дiячiв культури i мистецтв. Таким чином, з перших десятилiть свого iснування Одеса стала ще й потужним культурним центром. В серединi 30-их рокiв абсолютно серйозно обговорювалось питання створення в Одесi "радянського Голiвуду". До речi, походження багатьох вiдомих зiрок справжнього Голiвуду, таких як Курт Дуглас, Дейвiд Копперфiлд, Стiвен Спiлберг, Сiльвестр Сталлоне, простежується до Одеси.  Однак, радянська економiчна полiтика боляче вдарила по Одесi, яка пережила величезнi втрати населення в результатi першої свiтової та другої свiтової воєн. Кiнець НЕПу (нової економiчної полiтики) лiквiдував торгiвлю, тобто фундамент, на якому виникла Одеса. Лiквiдацiя релiгiйних спiльнот, руйнацiя церков, репресiї проти iнтелiгенцiї та духовенства в радянський перiод змiнили основу мiста. Своєрiдний духовний вакуум в мiстi компенсувався лише багатим емоцiйним та культурним запасом, який зберiгся вiд попереднiх поколiнь одеситiв. 

 Сучасна Одеса - мiсто морякiв, бiзнесменiв, студентiв, вчених, лiкарiв, спортсменiв, артистiв, музикантiв. Географiчне розташування i зараз визначає "амплуа" одеського бiзнесу: порт - це передусiм торгiвля. i саме мiжнародна торгiвля забезпечує економiчне процвiтання Одеси, адже через мiсто проходить мiжнародний транспортний коридор N9, який з'єднує Фiнляндiю, Росiю, Латвiю, Бiлорусь, Україну, Молдову, Румунiю, Болгарiю i Грецiю.

Одеський морський порт - найбiльший в Українi. Вiн має 37 причалiв загальною довжиною 4,2 км i приймає судна з осадкою 12,5 м, а також нафтогавань, що може переробляти 12 млн. т нафтопродуктiв за рiк. Згiдно з указом Президента з 1 сiчня 2000 року на територiї порту почало функцiонувати "Порто-франко". Фахiвцi сподiваються, що ця подiя матиме велике значення для розвитку Одеси, позаяк порто-франко - це золотi днi минулого мiста, коли створення зони дало вiдчутний поштовх розвитку зовнiшньоторгiвельного обороту i перетворило Одесу на потужний дiловий центр. Порто-франко було не самоцiллю, а формою iснування  - природнiм iнструментом здiйснення зовнiшньоторгiвельних операцiй. До вiдкриття вiльної економiчної зони в Одесi готуються вже давно, ще на пiдготовчому етапi у справу вклали $15 млн. За кошти порту побудувано понад 100 тисяч квадратних метрiв нових складських площ, здiйснено реконструкцiю нафтогаванi i комплексу морського вокзалу. Однак, вiдчутну користь мiсту зона почне приносити через три-шiсть рокiв, коли розвинеться торгiвля.

В структурi промислового виробництва Одеси переважають пiдприємства харчової промисловостi, машинобудування, металообробки, будiвельних матерiалiв, паливної, хiмiчної та легкої промисловостi. Одним з найвiдомiших одеських пiдприємств є Одеський завод шампанських вин, який є лiдером розмаїття напоїв в Українi. У 1896 р. на Французькому бульварi Одеси француз Генрi Редерер заснував завод з виробництва шампанських вин. Одеське шампанське зразу увiйшло до свiтової елiти вин: свiдчення тому - рясний урожай з 26 медалей, 12 з них - золотi, зiбранi винами Одеського заводу на мiжнародних конкурсах, зокрема - Велика Золота Медаль, яку отримало одеське шампанське на всесвiтнiй виставцi у Парижi в 1900 роцi. Через 95 рокiв знову в Парижi на найпрестижнiшому конкурсi вин одеське шампанське було спецiально вiдзначене журi.

В Одесi планують реконструювати мiський аеропорт, термiнали i розширити площi паркування лiтакiв. Загальна вартiсть проекту, який заплановано розпочати наприкiнцi 2000 року, становить $40-60 млн.

Одеса з її санаторiями, пляжами та вiдпочинковими комплексами має величезний потенцiал до розвитку туристичної iндустрiї, оскiльки вiдомий курорт кожного року вiдвiдують тисячi туристiв. На сьогоднi в Одесi 91 вiдсоток промислових пiдприємств мiста приватизовано, повнiстю реставрується центральна (iсторична) частина мiста, до того ж - з позабюджетних коштiв, побудовано новi i замiнено покриття сотень кiлометрiв мiських i мiжмiських автотрас. Сьогоднi в Одесi - 14 вищих учбових закладiв.

ПОЛШТИКА

У виборах до ВР проголосували 432 141 (або 61,7%) виборцiв Одеси, що на 9% нижче за середньоукраїнський показник.

Середнiй показник виборцiв, якi проголосували проти усiх партiй в Одесi  - 5,85% - не набагато вищий за показник виборцiв по Українi, якi не пiдтримали виборчого списку жодної полiтичної партiї, що склав 5,25% (максимальним цей показник був у мiстi Севастополь - 13%).

Найпопулярнiшим вибором мешканцiв Одеси стала Партiя зелених України, яка отримала в середньому по Одесi 15,6% голосiв одеситiв. ПЗУ була на першому мiсцi у двох з чотирьох виборчих округiв мiста. У рештi округiв перемогла Комунiстична партiя України, яка зайняла друге пiсля ПЗУ мiсце за вибором одеситiв. Комунiсти отримали в середньому 13,9% голосiв одеситiв, тобто майже вдвiчi менше нiж загалом по Українi.  На третьому i четвертому мiсцях в Одесi опинилися партiя "Реформи та Порядок" i блок "Партiя працi - Лiберальна партiя України", якi вiдповiдно отримали 6,5% та 6,1% голосiв одеситiв, однак, на загальноукраїнському рiвнi вибiр одеситiв оцiнено не було, i в результатi обидвi партiї не подолали 4%-ий бар'єр. Найменш популярними в Одесi виявилися ПСПУ та "Громада", якi отримали пiдтримку вiдповiдно - 3,1% i 1,65% голосiв одеситiв.

Таблиця I: результати парламентських виборiв в Одесi (за партiями)

Все ж, якщо пiдсумувати показники найпопулярнiших в Одесi за результатами виборiв партiй та блокiв, то переважатиме правоцентристський напрямок. Сумарно ПЗУ, ПРП, ПП-ЛПУ, НРУ, СДПУ (о) та НДП отримали 42.1% голосiв одеситiв, лiвi партiї - КПУ, СПУ-СелПУ та ПСПУ разом отримали 20.6%, тобто вдвiчi менше.  Високий вiдсоток, отриманий КПУ, - скорiше данина минулому, продукт голосування старшого поколiння одеситiв i ностальгiї, характерної для пенсiонерiв. Сучаснi одесити вiддають перевагу партiям, якi несуть в собi нову здорову iдеологiю динамiчного економiчного розвитку України та екобезпеки, яка далеко не байдужа мешканцям чорноморської столицi.

На президентських виборах одесити 62.25% голосiв вiддали за Леонiда Кучму (на 6% бiльше нiж в середньому по Українi), а 29,25% голосiв за Петра Симоненка (на 9.55% менше нiж по Українi).

Таблиця II: результати президентських виборiв в Одесi (за кандидатами)

Навiть вiдоме протистояння одеських мерiв (конфлiкт Гурвiца-Боделана) лише пiдкреслило самобутнiсть Одеси та прагнення її мешканцiв понад усе захистити своє мiсцеве самоврядування, таке дороге мiсту. Треба вiдзначити, що як першого, так i другого мера вiдзначає прагнення зробити Одесу процвiтаючим мiстом людей, яким не доведеться смiятися над собою. Взагалi, мiфотворчiсть одеситiв - не що iнше як свiдчення їх життєвої стiйкостi, вродженого оптимiзму та витонченого гумору. Це i є свiдчення того, що душа мiста жива, живий одеський феномен, життя продовжується!