Версія для друку

Iнтерв'ю номера

ЮРIЙ ЄХАНУРОВ

У цьому номерi ми пропонуємо Вашiй увазi iнтерв'ю з Юрiєм Єхануровим, Першим Вiце-прем'єр-мiнiстром України. Ю. Єхануров очолює економiчний блок уряду, вiдповiдає за проведення адмiнiстративної та регуляторної реформ. До кола його повноважень входить спiвпраця з мiжнародними фiнансовими iнституцiями. Окрiм роботи в урядi, Ю.Єхануров очолює Вищу економiчну Раду Президента України та Нацiональну раду з питань статистики при Президентовi України. Юрiй Єхануров народився в 1948 роцi в Якутську в родинi бурята та українки. На початку 60-их Єхануров переїхав до Києва, де й здобув вищу освiту. Пiсля дивовижного злету до вищих управлiнських посад в галузi будiвництва в Українi, Ю.Єхануров перейшов у полiтику. Вiн працював на посадi заступника мiнiстра економiки за Президента Кравчука i мiнiстра економiки за Президента Кучми. З 1994 по 1997 рiк Єхануров очолював Фонд державного майна України. До теперiшнього призначення Єхануров був народним депутатом, обраним у Житомирськiй областi, та членом фракцiї Народно-демократичної партiї.

Яка атмосфера панує в кабiнетi В.Ющенкаi

Нормальна. Дихається легко i вiльно

Чи справдi у Ющенка була свобода вибору в кадровому питаннii

Я думаю, що це дiйсно так - Ющенко самостiйно пiдбирав команду. Можу судити по собi. В.А. Ющенко сам приймав рiшення про моє призначення. А перед пiдписанням, власне, Указу про моє призначення зi мною мав довгу розмову Президент.

Якi мотиви стали визначальними для Вашого рiшення ввiйти до урядуi

Я вiрив i вiрю в те, що новий уряд дiйсно хоче i може проводити реформи. Я подiляю економiчнi погляди Вiктора Ющенка, вважаю однодумцями iгоря Мiтюкова, Сергiя Тiгiпка, Леонiда Костюченка та багатьох iнших моїх колег. Ми готовi до не завжди популярних заходiв i не чекаємо вдячностi. i, тим не менш, ми йдемо на це, знаючи, що iншого шляху у нас немає. У нас є головне - спiльне розумiння мети нашого перебування тут - в цьому будинку i в цих крiслах: ми хочемо бачити українських громадян щасливими, а Україну - багатою. i повiрте, це не пафос.

Чи є у Вас команда однодумцiвi

Вiце-прем'єр-мiнiстри переважно займаються координацiєю роботи урядових структур. Тому, фактично, в мене є декiлька команд, а не одна - це, власне, уряд, мiнiстерства, роботу яких я координую, i урядовий комiтет (див. ст.13).

Ми сперечаємося. Часто доволi гостро. Але цi суперечки є конструктивними. Можу Вас запевнити, що всi члени уряду є iдейно близькими один до одного. i з багатьма у мене, можна сказати, абсолютна психологiчна сумiснiсть. Так що, невiдлагодженої роботи керiвникiв уряду бути не може.

iнша справа - апарат. Це, скорiш за все, одна з найскладнiших дiлянок роботи. Справа в тому, що необхiдно не лише уточнити функцiональнi обов'язки державних службовцiв, необхiдно "прищепити" їм iншу фiлософiю чиновництва - усвiдомлення себе на службi суспiльству. Ми твердо переконанi в прiоритетностi людини перед державою. Наша Програма дiй невипадково має таку назву - "Реформи заради добробуту". Ми, державнi службовцi, найнятi суспiльством для того, щоб допомагати вирiшувати його (суспiльства) проблеми, а не створювати новi, як це часто, на жаль, буває. Пам'ятаєте закони Паркiнсона - установи працювали б ефективно, якби не вiдвiдувачi.

Ми провели великi скорочення в урядовому апаратi, мiнiстерствах, вiдомствах. Ви, напевне, чули про це. Кiлькiсть звiльнених вимiрюється десятками тисяч. А потiм уряд зразу збiльшив кiлькiсть чиновникiв. Виникає закономiрне питання: що вiдбуваєтьсяi Чи не є профанацiєю ця адмiнiстративна реформаi

Насправдi, уряд не здався. Просто цi скорочення дали нам можливiсть обновити апарат, в буквальному розумiннi, розчистити мiсце для молодих, амбiцiйних спецiалiстiв з новим типом мислення.

Як не дивно, Україна займає одне з останнiх мiст у свiтi за чисельнiстю державних управлiнцiв на тисячу населення. Я б сказав, що на центральному рiвнi кiлькiсть управлiнцiв дуже висока, а ось на мiсцевому рiвнi є проблеми. У нас катастрофiчно не вистачає чиновникiв, чиновникiв нової формацiї, чиновникiв на тих напрямках, якi вiдповiдають ринковiй економiцi. Недивно, що українська виконавча вертикаль є надзвичайно неефективною.

Однак, лiквiдацiя мiнiстерств, злиття з iншими, пiдведення комiтетiв пiд мiнiстерства - це творення зовсiм нової схеми управлiння. i це не лише замiна назв. Наприклад, абсолютно змiнюються функцiї мiнiстерства економiки. Фактично, ми отримуємо водночас мiнiстерство господарства, промисловостi i торгiвлi. Це - рiзнi речi, i, перш за все, вiдхiд вiд галузевого пiдходу.

Формальнi злиття є важливими i з iнших причин, якi не зразу кидаються у вiчi. Наприклад, злиття Держстандарту i Держкомспоживзахисту означає, що тепер на пiдприємство прийде не двi перевiрки, а одна. Ми приходимо до полiтичного керiвництва - в значеннi розробки полiтики тiєї галузi чи сфери, якою займається те чи iнше мiнiстерство. А це вже перехiд вiд кiлькостi до якостi.

Свого часу Ви зробили успiшну i швидку кар'єру в галузi будiвництва. Наскiльки корисним є досвiд Вашої попередньої роботи на новому мiсцii

Я - будiвельник. Скiльки себе пам'ятаю, я постiйно щось будував i створював в прямому i переносному значеннi. Будiвельник - це така професiя, де складно забути про цiль - будинок чи виробництво. i це той досвiд, який привчив орiєнтуватися на кiнцевий результат.

Крiм того, я, як ранiше любили говорити в бiографiчних довiдках, пройшов шлях вiд майстра до директора заводу. А директором я став у 25 рокiв. Ще через декiлька рокiв - начальником тресту. Для мене це була школа керiвництва, управлiння, як зараз сказали б, практичного менеджменту. i ще одне - я давно пережив "зоряну" хворобу, i вона менi тепер не загрожує. Я знаю, що таке злети i падiння, я знаю цiну людським словам i вчинкам. Повiрте, що це багато значить.

Якi новi для вас проблеми, з точки зору керiвника, Вам доводиться вирiшувати на посадi Першого вiце-прем'єраi

Несподiваними виявилися розбiжностi з мiжнародними фiнансовими iнститутами. Ми сподiвалися, що матимемо союзникiв, а МВФ виявився найбiльш непоступливим кредитором. i, на жаль, в такому рiшеннi Фонду полiтики бiльше, нiж, власне, економiки. Тепер, пiсля реструктуризацiї зовнiшнiх боргiв, одним з першочергових завдань є вiдновлення спiльної з МВФ кредитної програми. Український уряд вiдкритий для дiалогу, i ми сподiваємося, що пiсля призначення нового керiвника Фонду полiтика МВФ щодо України стане бiльш вiдповiдальною. А то якось дивно виходить - МВФ ранiше не вiдмовляв у кредитах навiть тодi, коли Київ не виконував бiльшостi його вимог. Тепер МВФ перетворився на пасивного спостерiгача. Позицiя тим бiльш дивна, бо український уряд почав довгоочiкуванi реформи i на справi, а не на словах, демонструє свою готовнiсть закiнчити почате.

Чи тяжiє над Вами тягар прийнятих попереднiм урядом рiшеньi

Було би неправдою, якби я сказав "нi". Особливо гостро ми вiдчуваємо тягар цього спадку у ставленнi до нас мiжнародних фiнансових iнститутiв. Українi не довiряють, i в цьому ми виннi самi. Пiд час переговорiв новому уряду часом не вистачає вагомих аргументiв. Я маю на увазi позитивнi приклади виконання наших обiцянок. Два мiсяцi послiдовної полiтики - це дуже мало для того, щоб позбутися iмiджу невiдповiдальної щодо реформ країни.

Пройшло сто днiв з часу призначення уряду. Яких успiхiв Вам як командi вдалося досягти за цей часi

Звичайно, найбiльше досягнення - це вiдстрочка виплати державних боргiв. Нам довелося домовлятися з iноземними iнвесторами у надзвичайно важких умовах. Я вже згадував про тi проблеми, з якими нам довелося стикатися на переговорах з МВФ. Ми думали, що Фонд очолить процес, але вийшло усе навпаки. Нам довелося розраховувати тiльки на себе.

i, природно, бюджет. Хтось сказав, що найшвидший спосiб виграти вiйну проти бiдностi - перестати робити вигляд, що ми багатi. Ми зробили реальний бюджет на цей рiк, щоб нашi витрати не перевищували нашi доходи.

В управлiннi державними фiнансами з'явилася непомiтна, але дуже важлива змiна. Я б сказав, системна. З початку року нi прем'єр, нi я не пiдписали жодного доручення на позачергове фiнансування тiєї чи iншої держпрограми. Вiд сьогоднi бюджет виконується виключно вiдповiдно до закону. Власне кажучи, наш уряд скасував злоякiсну практику "ручного управлiння". Пiсля неодноразових i категоричних вiдмов черги прохачiв в приймальнях Кабiнету Мiнiстрiв стають все меншими i меншими. Державнi кошти тепер витрачаються прозоро i законно.

Головне - ми почали реформи. Ми усвiдомлюємо, що вiд нас чекають чуда - люди втомились. Але ми - реалiсти. Зрозумiло, що на моментальний ефект сподiватись не доводиться. Ми впевненi в тому, що тiльки так - крок за кроком, можна дiйсно полiпшити економiчний стан держави.

Ваш прогноз на майбутнєi

Ви знаєте, мене часто дивує, чому люди так прагнуть прогнозiв, передбачень. Я пропоную говорити про конкретне.

Як перший вiце-прем'єр я з колегами працював над програмою дiй уряду i впевнений у вiрностi наших розрахункiв. Вже в поточному роцi ВВП держави збiльшиться на 1.5%. Протягом наступних декiлькох рокiв, якщо все буде йти, як заплановано, ми очiкуємо стабiльний економiчний рiст бiльше 6% щороку.

В цьому роцi ми маємо намiр назавжди розлучитися з найбiльш болючою проблемою останнiх рокiв - боргами по зарплатi та пенсiях. Ми хочемо, щоб люди забули, що це таке - чекати на чесно заробленi грошi. В результатi зросте платоспроможнiсть населення, i ми отримаємо мультиплiкатор позитивних процесiв - економiчне пожвавлення i стабiльний рiст валового внутрiшнього продукту.

Уряд лише встановлює правила гри, а головна дiюча особа в українськiй економiцi нового тисячолiття - пiдприємець. Принаймнi, ми цього прагнемо.