Версія для друку

Референдум

Найбiльш контроверсiйним полiтичним питанням новiтньої полiтики стала перспектива проведення в Українi референдуму за народною iнiцiативою. Перспектива ця була тривожною для багатьох: для парламенту, якому загрожували кардинальнi змiни, для Європи, яка побоювалася результатiв цих змiн, i для всiх розважливих українцiв, яких бентежила реакцiя Європи.

Питання референдуму 16 квiтня 2000 р. 1) "Чи пiдтримуєте Ви пропозицiї про доповнення статтi 90 Конституцiї України новою третьою частиною такого змiсту: "Президент України може також достроково припинити повноваження Верховної Ради, якщо вона протягом одного мiсяця не змогла сформувати постiйно дiючу парламентську бiльшiсть або в разi незатвердження ВР протягом трьох мiсяцiв пiдготовленого й поданого у встановленому порядку Кабiнетом Мiнiстрiв державного бюджету України", яка б встановлювала додатковi пiдстави для розпуску Президентом України Верховної Ради, i вiдповiдне доповнення пункту 8 частини 1 статтi 106 України словами: "i в iнших випадках, передбачених Конституцiєю Україниi" 2) "Чи згоднi Ви з необхiднiстю обмеження недоторканостi народних депутатiв i виключенням у зв'язку з цим частини 3 статтi 80 Конституцiї України: "Народнi депутати не можуть бути без згоди Верховної Ради України притягнутi до кримiнальної вiдповiдальностi, затриманi або арештованii" 3) "Чи згоднi Ви iз зменшенням загальної кiлькостi народних депутатiв України з 450 до 300 i пов'язаною з цим замiною в частинi 1 статтi 76 Конституцiї України слiв "чотириста п'ятдесят" на слово "триста", а також внесенням вiдповiдних змiн до виборчого законодавстваi" 4) "Чи пiдтримуєте Ви необхiднiсть формування двопалатного парламенту в Українi, одна з палат якого представляла б iнтереси регiонiв України i сприяла б їх реалiзацiї, й внесення вiдповiдних змiн до Конституцiї України i до виборчого законодавстваi" ПИТАННЯ, ВИКЛЮЧЕНi З ПЕРЕЛiКУ РiШЕННЯМ КОНСТИТУЦiЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ. 1) Чи висловлюєтеся Ви за недовiру Верховнi Радi України XIV скликання i внесення у зв'язку з цим доповнення до частини другої статтi 90 Конституцiї України такого змiсту: "а також у разi висловлення недовiри Верховнiй Радi України на всеукраїнському референдумi, що дає пiдстави Президентовi України для розпуску Верховної Ради України"i 2) Чи згоднi Ви з тим, що Конституцiя України має прийматися всеукраїнським референдумомi

29 березня Конституцiйний суд України оприлюднив своє рiшення. Суд дiйшов висновку, що два питання з перелiку питань на референдумi не вiдповiдають Основному закону. Водночас суд визнав решту питань такими, що є обов'язковими для розгляду i прийняття рiшень у порядку, визначеному Конституцiєю України. Референдум носитиме зобов'язувальний характер. Верховнiй Радi буде доручено розробити механiзми для втiлення його результатiв. Рiшення прийнято 15-ма голосами проти 3-х, один суддя утримався. За словами суддi-доповiдача Павла Євграфова, Конституцiйний суд не вiдчував нiякого полiтичного тиску i приймав рiшення, керуючись виключно Основним законом України.

Зняття двох найбiльш суперечливих питань задовольнило iнiцiаторiв судового позову: з парламенту знято безпосередню загрозу, а Конституцiю захищено вiд можливостi її змiни за спрощеною процедурою. На наступний же день Президент пiдписав указ, який iнкорпорував рiшення Конституцiйного суду.

4 квiтня Парламентська Асамблея Ради Європи, посилаючись на Резолюцiю про додержання Україною своїх обов'язкiв i зобов'язань, висловила занепокоєння з приводу референдуму щодо реформи iнститутiв влади в Українi, його методiв та системи органiзацiї. Тому, незважаючи на змiни, якi внiс до перелiку питань референдуму Конституцiйний суд, Асамблея звернулася до Президента України з проханням вiдкласти референдум, доки не буде ухвалено новий закон про порядок проведення референдумiв. Однак, Президент України визначив такий тиск з боку ПАРЄ, як втручання у внутрiшнi справи держави i вирiшив продовжувати пiдготовку до проведення плебiсциту.

Громадяни України з ентузiазмом вiдгукнулися на заклик висловити своє ставлення - проголосувати планують 57% виборцiв1. Опитування показують, що Президент може розраховувати на однозначну пiдтримку трьох питань: першу пропозицiю пiдтримують 59%2, другу - 84%, третю - 90%. Щодо запровадження в Українi двопалатного парламенту визначеностi ще немає. 38% висловились "за", 23% - "проти" i 38% не дали чiткої вiдповiдi.

Отже, немає пiдстав пiддавати сумнiву той факт, що референдум вiдбудеться у призначений термiн. Яким можуть бути передбачуванi наслiдки впровадження змiн, затверджених плебiсцитомi По-перше, прийняття положення про дострокове припинення повноважень Верховної Ради Президентом у тому разi, якщо їй не вдасться протягом одного мiсяця сформувати постiйнодiючу бiльшiсть i протягом трьох - затвердити бюджет, матиме значний вплив на роботу майбутнього парламенту. Вiдчуваючи постiйну загрозу розпуску, депутати Ради поточного скликання будуть змушенi пiдтримувати сформовану бiльшiсть, а наступного - спростити i прискорити процес її створення. Так само, прийняття бюджету не викликатиме тривалих дискусiй, як це досi правило за норму, депутати матимуть стимул сконцентруватися на прiоритетних завданнях. iснування бiльшостi правоцентристського спрямування гарантуватиме стабiльний вектор законотворчої роботи i виключить можливiсть тиску лiвих з метою провести антиреформiстськi законопроекти. Крiм того, повноваження, якi отримує Президент, дають йому можливiсть розпустити парламент, але не зобов'язують його до цього. Це означає, що у критичнiй ситуацiї Президент матиме можливiсть вiдкласти розпуск парламенту, надавши йому останнiй шанс виконати зобов'язання.

Що ж стосується обмеження недоторканостi депутатського складу, пояснює Президент Кучма, йдеться не про цiлковите зняття всiх привiлеїв, а про вiдмiну тих положень, якi надають депутатовi статусу недоторканостi дипломата. Як свiдчать численнi приклади, продовжує далi Кучма, депутати ще не виробили парламентської культури i традицiй, тому правопорушення, вчиненi депутатами, якi впевненi у своїй безкарностi, можуть дорого коштувати країнi. Деякi аналiтики вважають, що зняття депутатської недоторканостi може загрожувати iснуванню полiтичної опозицiї. Справдi, вже зараз СБУ висунула звинувачення кiльком депутатам, яких пiдозрюють у нелегальнiй пiдприємницькiй дiяльностi. Однак, мова йде про звинувачення в адмiнiстративних правопорушеннях, якi навряд чи значно зашкодять роботi опозицiйних фракцiй. Це лише служитиме застереженням для решти парламентарiв. А в даний момент Верховна Рада обговорює закон про полiтичну опозицiю i зможе подбати про внесення до закону таких положень, якi захищатимуть права членiв опозицiї.

Положення про зменшення кiлькостi депутатiв, яке знайшло найбiльшу пiдтримку серед громадян України, звiсно, викликає тривогу у самих парламентарiв. Однак, як зазначив Президент, змiни у складi та структурi парламенту не матимуть зворотної дiї, себто будуть запровадженi лише у Верховнiй Радi нового скликання. Наскiльки доцiльною є ця змiнаi Звичайно, це зменшить бюджетнi витрати, пов'язанi з обранням i забезпеченням третини нинiшнього складу парламенту. Конкуренцiя за депутатський мандат значно збiльшиться, i, ймовiрно, до парламенту потраплять бiльш молодi, бiльш вдалi i здатнi до активної дiї депутати, що позитивно позначиться на загальному характерi законодавчої дiяльностi.

Четверте положення - про запровадження двопалатного парламенту - викликає деякi сумнiви як у європейських структурах, так i у громадян України. У попереднiх висновках Венецiанської комiсiї зазначалося, що хоча принцип двопалатного парламенту добре спрацьовує у багатьох демократичних країнах, в унiтарнiй державi, якою є Україна, нагальної потреби для такої кардинальної змiни немає. Досвiд доводить, що запровадження другої палати збiльшує вiдповiдальнiсть парламенту за рiшення, якi вiн приймає, зменшуючи ймовiрнiсть прийняття популiстських i непрогресивних нормативних актiв. Верхня палата може краще забезпечувати задоволення конкретних iнтересiв громадян, придiляючи увагу регiональним проблемам. Сергiй Головатий, один з iнiцiаторiв позову до Конституцiйного суду, повiдомив, що збирається подати на розгляд Верховної Ради законопроект про функцiонування двопалатного парламенту. У цьому проектi Верхнiй палатi або ж Сенату надаватимуться повноваження накладати вето на закони, прийнятi нижньою палатою, i давати згоду на призначення посадових осiб, перебираючи, таким чином, ряд президентських повноважень. Головатий впевнений, що це призведе до переходу України до європейської моделi парламентської республiки.

У будь-якому випадку, схоже, впровадження результатiв референдуму доведеться чекати досить довго. Конституцiйний суд визначив рiшення, затвердженi референдумом, обов'язковими до виконання, однак не вказав термiну їх впровадження. Оскiльки для затвердження результатiв необхiдно внести змiни до бiльш нiж 30-ти статей Конституцiї, Верховна Рада має можливiсть довго i детально обговорювати механiзми змiн i забезпечити собi роботу у тому ж складi до кiнця своїх повноважень.