Версія для друку

Iнтерв'ю номера

БОРИС  ТАРАСЮК

iнтерв'ю з п. Борисом Тарасюком, Мiнiстром закордонних справ України, вiдомим у мiжнароднiй дипломатичнiй спiльнотi як непересiчний оратор та справжнiй майстер ведення переговорiв.

Чи справдi сьогоднi Україна надає перевагу схiдному вектору своєї зовнiшньої полiтикиi iснують чутки, що Україна приєдналася до спiльної протиповiтряної оборони СНД тощо:

Biдповiдь на Ваше запитання хочу насамперед розпочати iз визначення, зробленого Президентом нашої держави Леонiдом Кучмою: зовнiшня полiтика України є анi прозахiдною, анi просхiдною, а проукраїнською.

Ha miй погляд, це вельми влучнi слова. Країна такого розмiру i такого вигiдного геополiтичного розташування не може замикатися лише на своєму оточеннi, розвиваючи вiдносини виключно iз сусiдними державами. Ще за часiв Київської Русi наша держава постала на перетинi основних торговельних шляхiв, на стику полiтичних, економiчних, вiйськових i культурних iнтересiв. Нинi так само iснують iнтереси, якi проходять через територiю України, наприклад iдея Балто-Чорноморського спiв-робiтництва чи транспортнi коридори. Таким чином, вiдновлюються iсторичнi зв'язки, якi iснували з давнiх-давен. Або, скажiмо, iнший шлях, який знову ж таки пролягає через Україну - TRACECA. Цей проект пiдтримується Європейською Комiсiєю. Суть його полягає у вiдновленнi так званого "Шовкового шляху" iз Захiдної Європи через Україну, Кавказ i далi в Азiю.

У своїй iнавгурацiйнiй промовi Президент Леонiд Кучма дуже чiтко визначив усi прiоритети української зовнiшньої полiтики. Насамперед, пiдтверджуючи свiй європейський вибiр, ми ставимо за стратегiчну мету вступ до Європейського Союзу. Як наголосив глава держави, "європейський вибiр України, як i вся логiка, сутнiсть та цiлi її зовнiшньої полiтики диктуються конкретними геополiтичними реалiями".

Ha одному з чiльних мiсць - стратегiчне партнерство з Росiйською Федерацiєю. Ще один з ключових напрямiв - стратегiчне партнерство iз США. Усi цi три магiстральнi напрями самодостатнi та взаємодоповнюючi, якi органiчно поєднуються iз спiвпрацею на всiх iнших напрямах. Головна мета української зовнiшньої полiтики, на мою думку, досягнута: Україна забезпечила атмосферу безпеки навколо своїх кордонiв. Усвiдомлювати це вельми важливо, враховуючи складнi процеси, якi вiдбуваються у Приднiстров'ї, на Пiвденному Кавказi, Балканах.

Я готовий також на конкретних прикладах показати, в чому полягає спiвпраця на європейському напрямi, з Росiєю, США, сусiднiми державами, багатьма країнами свiту.

Важливим є те, що в зовнiшнiй полiтицi не можна обирати лише Захiд або Схiд, або користуватися категорiями "бiле" i "чорне". Зовнiшня полiтика i дипломатiя, яка є одним iз головних iнструментiв її здiйснення,- це результат взаємодiї державних iнтересiв. Ми повиннi реалiзувати нашi iнтереси скрiзь, де б це не було: чи в Латинський Америцi, чи в Африцi, в Азiї, чи в країнах СНД, чи у Європi.

A щодо чуток, про якi Ви згадали, то можу вiдповiсти, що наша держава не бере участi у спiльнiй ППО країн СНД, i як учасник останнього засiдання Ради Мiнiстрiв закордонних справ СНД, яке вiдбулося 20 червня цього року, можу пiдтвердити, що наша держава не приєднувалася до документiв, пов'язаних з дiяльнiстю ППО СНД.

Що, на вашу думку, є основною перешкодою на шляху України до європейських та євроатлантичних структур: внутрiшня психологiчна неготовнiсть суспiльства, економiчне становище, безiнiцiативнiсть елiт, iншi чинникиi

Перешкод чимало. Серед цих перешкод я б поставив на перше мiсце економiчну ситуацiю. Для того, щоб реалiзувати цю мету, треба привести свою економiку, законодавство у вiдповiднiсть до iснуючих норм Європейського Союзу. Поки що ми далекi вiд цього. Однак, якщо у 1993 роцi iнфляцiя становила 10 000%, то минулого року iнфляцiя зменшилася до 19%. Цього року економiка вперше почала показувати ознаки одужання: ВВП зрiс на 5,4% за пять мiсяцiв - це високий показник. Промислове виробництво зросло на 10,8%. Далi необхiднiсть адаптацiї нашого законодавства. Ми повиннi розглядати весь наявний масив нормативних актiв та кожен законопроект крiзь призму європейського законодавства.

Народ пiдтримує європейський вибiр, i про це свiдчать результати останнiх опитувань: близько 70% українцiв висловилися за вступ України до Європейського Союзу. Це дуже високий показник. Водночас, Європейський Союз, зi свого боку, визначив Україну унiкальним стратегiчним партнером.

Якщо говорити про ставлення до iнших структур, то серед населення iснує багато стереотипiв щодо НАТО. Цi стереотипи насаджувалися радянською, комунiстичною пропагандистською машиною щодня, щороку, десятилiттями. Однак, зацiкавленiсть людей до НАТО зростає. Погляньмо на данi соцiологiчних опитувань: у 1996 роцi 45% населення хотiли б мати бiльше iнформацiї про НАТО, у 1998 роцi - таких людей стало 51%, у 1999 роцi - вже близько 60%.

Якщо говорити про дiяльнiсть елiт, я б не сказав, що елiта безiнiцiативна. iнша справа, що бракує глибоких знань про європейське право, бракує фахiвцiв, добре обiзнананих з нормативною базою i практикою Європейського Союзу. Над цим треба працювати.

Чи задоволенi Ви роботою українських дипломатичних представництв у сферi поширення об'єктивної iнформацiї про Українуi

Дiйсно, поширення об'єктивної iнформацiї про Україну є одним iз завдань наших закордонних установ. Це є аксiомою.

Водночас повинен сказати, що в будь-якiй державi не лише дипломатичнi закордоннi установи забезпечують iнформацiю про власну країну. Цим займаються сотнi фiрм, закордоннi представництва цих фiрм, туристичнi агенцiї, що працюють закордоном. Для безпосереднього виходу на iноземну iнформацiйну аудиторiю, у свою чергу, потрiбна присутнiсть журналiстiв, якi б мали можливiсть поширювати цю iнформацiю. Важливо, що робота в цьому напрямку ведеться.

Минулого року ми запровадили Web-сторiнку Мiнiстерства закордонних справ. У нас близько десяти закордонних установ мають свої Web-сторiнки, а найближчим часом такi Web-сторiнки будуть ще в 20-ти посольствах. Я вже не говорю про те, що широко використовуються такi традицiйнi форми, як, скажiмо, поширення прес-релiзiв закордонними установами. Деякi посольства налагодили регулярний випуск журналiв, зокрема в Туреччинi, iталiї, Латвiї, Швецiї. Радiопрограми започаткованi в Росiї i в Литвi. Лише в Хорватiї завдяки Посольству опублiковано п'ять книг про україно-хорватськi вiдносини.

До речi, нещодавно ми пiдготували CD "Україна - 2000. Шляхи мiжнародного спiв-робiтництва", який був з успiхом презентований у Вiннiпезi пiд час мого офiцiйного вiзиту до Канади. Цей диск складається з двох частин. Перша - це вся iнформацiя про Україну, її внутрiшню та зовнiшню полiтику. У другiй частинi йдеться про конкретнi iнвестицiйнi проекти, так що бiзнесмен, який планує вкласти кошти в Українi, може одержати всю необхiдну iнформацiю.

Таким чином, робота триває. Водночас, нинi необхiдно активiзувати зусилля для розвитком мережi українських iнформацiйних агентств закордоном. Для цього, безперечно, потрiбнi бажання i пiдтримка агенцiй, компанiй, в тому числi i телевiзiйних, якi б започаткували свої кореспондентськi пункти закордоном. Покладаю на це надiї, оскiльки забезпечення об'єктивної iнформацiї про Україну у свiтi - наша спiльна справа.

Biдомо, що українська галузь туризму страждає вiд складної процедури отримання вiз iноземними громадянами, а також вiд iснування режиму реєстрацiї iноземцiв в органах внутрiшнiх справ України. Що робиться для розв'язання цiєї проблемиi

По-перше, якщо ми оголосили курс на iнтеграцiю в Європейський Союз, то повиннi розробити сучаснi правила вiзової полiтики. i ми, власне, знаходимося на шляху до цього. iнша справа, що iнколи не зустрiчаємо адекватних дiй у вiдповiдь на нашi кроки. Скажiмо, у груднi 1997 року Україна в односторонньому порядку скасувала вимоги на одержання дипломатичних вiз для громадян з країн Європейського Союзу. Досi не спостерiгається вiдповiдної реакцiї з боку цих країн.

Biзова полiтика України трансформується, аби наблизитися до європейських стандартiв. Наприклад, нещодавно, 5-го травня, Уряд прийняв постанову, вiдповiдно до якої скасовується необхiднiсть одержання запрошення з України для громадян держав Європейського Союзу, США, Канади, Японiї.

Щодо туристичних вiз, то я повинен сказати, що нiхто не зацiкавлений у створеннi перешкод для приїзду туристiв в Україну, i, повiрте, українськi консульськi установи досить лiберальнi у процедурi видачi вiз. Ми завжди намагаємося спростити цей процес, зокрема для органiзованих туристичних груп. Що ж стосується проблеми реєстрацiї, ми виходимо з того, що iноземець, який законно, згiдно з отриманою вiзою, перебуває в Українi, не потребує нiякої додаткової реєстрацiї. Ми працюємо над цим, i я думаю, що невдовзi цю проблему буде вирiшено.

Як вiдомо, нещодавно Україна пiдписала Декларацiю про спiвробiтництво мiж Україною i ЄАВТ. Якi переваги дає спiвпраця мiж Україною та ЄАВТi

Європейська Асоцiацiя вiльної торгiвлi - вельми впливова європейська органiзацiя. Нинi ЄАВТ об'єднує чотири держави: iсландiю, Лiхтенштейн, Норвегiю i Швейцарiю.

B iсторiї цiєї органiзацiї склалося так, що через її членство пройшло чимало держав, якi згодом стали членами Європейського Союзу. Нинi ЄАВТ - важливий компонент єдиного європейського економiчного простору. З цiєю органiзацiєю активно розвивають спiв-робiтництво близько 20-ти країн Центральної i Схiдної Європи, Близького Сходу тощо, якi зацiкавленi у використаннi переваг вiльної торгiвлi.

19 червня у Цюрiху я пiдписав Декларацiю про спiвробiтництво мiж Україною i ЄАВТ. Цей документ, де окреслено принципи нашої спiвпрацi, має важливе значення з огляду на визначення конкретних механiзмiв подальшої взаємодiї. Зокрема, йдеться про створення спiльного комiтету, мета якого - поступово вибудувати план, що сприятиме зняттю бар'єрiв на шляху торгiвлi, та готувати угоду про вiльну торгiвлю. Цей етап триває рiк-пiвтора. Далi - пiдготовка планової угоди про вiльну торгiвлю.

Якщо подивитися на країни, якi є асоцiйованими членами ЄАВТ, всi вони є аплiкантами до членства в Європейському Союзi. Отже, ми розглядаємо укладання угоди з ЄАВТ як крок до набуття членства в Свiтовiй Органiзацiї Торгiвлi i Європейському Союзi, крок на шляху до розширення та iнтенсифiкацiї торговельного спiвробiтництва з державами-членами Асо-цiацiї, залучення до мережi угод про вiльну торгiвлю ЄАВТ з країнами Центрально-Схiдної Європи i Середземномор"я.

Яке значення вiзиту Президента США в Українуi

Biзит Президента США оцiнюється виключно позитивно. Небагато можна назвати країн свiту, якi Президент США тричi вiдвiдав за вiсiм рокiв свого президентства. Цей вiзит продемонстрував дiєвiсть стратегiчного партнерства мiж Україною i США.

Упродовж перебування Клiнтона в Українi вiдбулися дуже важливi переговори мiж нашими Президентами. Вони торкнулися усього кола питань двостороннiх вiдносин та iнших мiжнародних проблем, в тому числi Чорнобильської проблематики, спiвпрацi з МВФ, спiвробiтництва в рамках Ради Безпеки ООН.

Cam факт вiзиту Президента США продемонстрував пiдтримку американською адмiнiст-рацiєю процесу реформ, якi здiйснюють Президент, Уряд нашої держави. Якщо поглянути на кiлькiсть пiдписаних або схвалених угод i домовленостей, то це був найбiльш продуктивний вiзит з усього європейського турне Президента США. Саме пiд час вiзиту набула чинностi угода про уникнення подвiйного оподаткування, що закладає основи для активiзацiї торговельних звязкiв. Адже США є iнвестором номер один в українську економiку, i рiвень iнвестицiй сягає майже 600 млн. доларiв. Важливi угоди було укладено в галузi транспорту та ядерної енергетики, дуже важливою була домовленiсть двох Президентiв про припинення дiї угоди, яка визначала квоти для комерцiйних запускiв супутникiв українськими ракетоносiями.

Пiд час цього вiзиту вiдбулася також дуже важлива публiчна подiя - виступ Президента США на Михайлiвськiй площi, що дало йому можливiсть донести свої думки до широкого українського загалу. Отже, вiзит мав вельми важливе полiтичне, економiчне i стратегiчне значення для України.

Чи вплинуло на україно-росiйськi вiдносини, зокрема спiвробiтництво в енергетичному секторi, обрання Президентом РФ В. Путiнаi

Нове росiйське керiвництво обирає новi пiдходи в питаннях енергетики загалом i, зокрема, у питаннях поставки газу та нафти. Нiчого дивного в цьому немає. Жорсткий пiдхiд Росiї повязаний iз тим, що деякi українськi компанiї не сплачують за спожитий газ. Я особисто вважаю, що жорсткий пiдхiд повинен стимулювати ефективнiшу роботу над вирiшенням проблеми. До речi, саме на це спрямовано останнi рiшення Уряду i Верховної Ради України.

Bce це, звичайно, повинно не лише упорядкувати енергетичний ринок України, а й допомогти усвiдомити урядовим чиновникам i комерцiйним структурам, що не можна бути залежним вiд одного джерела енергопостачання.

Усвiдомлення цього повинно пiдштовхнути до реалiзацiї конкретних проектiв, якi б забезпечили альтернативнi джерела енергопостачання. Проект Одеса-Броди, а тепер вже i Одеса-Броди-Гданськ покликанi забезпечити такi джерела.

He варто забувати й про iншi варiанти. Скажiмо, газ можна поставляти до України в скрапленому виглядi з країн Середземномор'я, як це, наприклад, роблять Францiя та iталiя. Нафту можна постачати не лише з Каспiйського регiону, а й з Перської затоки. Отже, упорядкування енергоринку, запровадження дiйсно ринкових механiзмiв, якi б працювали ефективно, та забезпечення країни альтернативними джерелами енергопостачання є на сьогоднi основними стратегiчними цiлями Уряду.

Якою Ви бачите Україну через 10 рокiвi

Я бачу Україну демократичною державою. Я бачу Україну державою, де її громадяни мають пристойний рiвень життя, не гiрший нiж у будь-якiй iншiй європейський державi. Я бачу країну з нормальною функцiонуючою ринковою економiкою. Я бачу країну, яка є шанованим i передбачуваним партнером в Європi та всьому свiтi. i сьогоднi Україна йде цим шляхом.

Сьогоднi i НАТО, i Європейський Союз вважають Україну стратегiчним партнером. Цей авторитет базується на конкретних дiях: українцi-миротворцi були серед перших в Хорватiї у 92-му роцi, цього мiсяця до Косово буде направлено спiльний українсько-польський батальйон. Цього ж мiсяця нашi миротворцi вiдбудуть в Лiван та далеке Конго. Це є свiдченням того, що Україна вже є продуцентом безпеки i стабiльностi. Це нова якiсть.

Ha miй погляд, Україна через 10 рокiв посяде дуже важливе мiсце як країна, що бере активну участь у змiцненнi стабiльностi та безпеки. Це країна, яка братиме участь у всiх європейських процесах. Це країна, яка не лише буде уникати конфлiктiв iз своїми сусiдами, а матиме з ними мiцнi дружнi вiдносини, i з Росiйською Федерацiєю перш за все. Це прекрасна i щаслива країна, якою вона беззаперечно мусить стати.