Версія для друку

Огляд парламентської дiяльностi

ДРУГИЙ КВАРТАЛ. ВИПРОБУВАННЯ НА ПАРЛАМЕНТАРИЗМ

Оновлення структури Парламенту (сiчень - березень ц.р.) проходило пiд протестний акомпанемент противникiв цих змiн лiвих полiтичних партiй. Найуживанiшою тезою того перiоду була теза про парламентську кризу в Українi. Саме так представники лiвих фракцiй Парламенту бачили ситуацiю, що склалась на той час у вищому законодавчому органi.

Водночас, парламентська статистика зафiксувала, що вже з перших мiсяцiв роботи оновленого Парламенту його законотворча продуктивнiсть значно зросла. Парламентська бiльшiсть виявилась самодостатньою, а Парламент дiє-здатним.

Втiм, говорити про парламентську бiльшiсть як про команду однодумцiв, чи стабiльну полiтичну структуру нiхто не наважується. i є на те причини.

Показовою є ситуацiя навколо ухвали Програми дiяльностi КМ 6 квiтня ц.р. Як вiдомо Програму ухвалили (261 голос "за"), а ЗМi повiдомили, що перше справжнє випробування парламентської бiльшостi на солiдарнiсть пройшло успiшно. Ще за день до ухвали Програми аналiтики прогнозували її провал. До такого висновку вони дiйшли, слухаючи перебiг обговорення Програми 5 квiтня. Неважко було помiтити стiйку тенденцiю до "опозицiї заради опозицiї" з боку представникiв кiлькох фракцiй парламентської бiльшостi (СДПУ(о), "Вiдродження регiонiв").Вiдомо, що "стiйких опозицiонерiв" вiд бiльшостi не влаштовує кадрова полiтика Вiктора Ющенка, його небажання формувати коалiцiйний уряд. Численнi висловлювання сторiн на цю тему (i в кулуарах, i в ЗМi) не лишають мiсця для сумнiвiв щодо справжнiх причин протистояння. Як наслiдок незгоди сторiн щодо доцiльностi формування коалiцiйного уряду, Меморандум про солiдарну вiдповiдальнiсть ВР i КМ за стан справ у державi так i не був пiдписаний. Ну а мiж обговоренням Програми 5 квiтня i голосуванням 6 квiтня був вечiр, i була неафiшована зустрiч Президента Л.Кучми з лiдерами кiлькох фракцiй, що вiдзначались "стiйкою опозицiйнiстю" до уряду. Очевидно, розмова була змiстовною: СДПУ(о) - 30 "за", "Вiдродження регiонiв" - 31. i жодного голосу "проти".

Hecymiснiсть iнтересiв тих, хто "населяє" парламентську бiльшiсть, була очевидною вiд самого початку. Проблема, отже, в пошуках цивiлiзованого механiзму узгодження цих iнтересiв у контекстi законотворчої дiяльностi, у здатностi пiдпорядковувати їх iнтересам держави.

2.Енергетика: полiтичний аспект проблеми

Власне, проблеми енергетики, а надто за умови, коли стан цiєї галузi є загрозливим для нацiональної безпеки, є проблемами, безсумнiвно, i полiтичними. Якщо бути лаконiчним, криза енергетики - це криза неплатежiв. Грошi за вироблений генеруючими станцiями продукт до виробника не надходять. Левову частку коштiв привласнює посередник. Так тривало не один рiк. Цю схему намагається зруйнувати i замiнити на цивiлiзовану вiце-прем'єр Юлiя Тимошенко. Ставлення до її дiй в депутатському корпусi неоднозначне. Багато депутатiв мають в енергетицi свiй бiзнесовий iнтерес. До того ж, як показує практика, цей iнтерес не збiгається з iнтересами держави. Саме ця обставина спричинила доволi гостру i масштабну боротьбу мiж вiце-прем'єром Юлiєю Тимошенко i деякими суб'єктами енергоринку (явними i неявними). 15 червня ВР провела парламентськi слухання на тему: "Енергетична полiтика України". Учасники слухань висловились за необхiднiсть забезпечення "прозорої" роботи енергоринку i вдосконалення законодавства в галузi паливноенергетичного комплексу. Головною причиною проблем в енергетицi називалось невиконання умов функцiонування енергоринку (Олександр Ємець), нерацiональне використання енергоресурсiв (В.Меркушев). Висловлювалась стурбованiсть тим, що держава втратила важелi управлiння цiєю сферою.

Головну доповiдь на парламентських слуханнях виголосила вiце-прем'єр Юлiя Тимошенко. Пафос її виступу зводився до запевнення присутнiх у тому, що Україна має можливiсть подолати енергетичну кризу, якщо продовжуватиме започаткованi урядом заходи. Деякi цифри, наведенi вiце-прем'єром, на учасникiв слухань справили враження. Так, приватизованi обленерго за минулий рiк не сплатили до бюджету понад 670 мiльйонiв гривень, за перший квартал цього року - 330 мiльйонiв. Цi ж обленерго вiдшкодовують генеруючим станцiям за вироблений продукт лише вiд 4% до 13% його вартостi. Уряд переконав парламентарiїв у необхiдностi продовжувати серiю заходiв для наведення ладу на енергоринку. Потiм (21 червня) було обговорення законопроекту про змiни до Закону "Про електроенергетику". Змiнами передбачено встановлення жорсткої платiжної дисциплiни пiд час розрахункiв за електроенергiю мiж суб'єктами ринку, схема оптового ринку електроенергiї. Пiд час голосування законопроект про внесення змiн набрав 274 голоси. Про те, що на цей Закон (з внесеними змiнами) уряд покладає великi надiї свiдчить факт присутностi пiд час голосування прем'єра Вiктора Ющенка та вiце-прем'єра Юлiї Тимошенко.

За проект проголосували соцiал-демократи обє'днанi. Саме вони є послiдовними опонентами заходiв уряду в енергетицi. Як вiдомо, лiдери фракцiї СДПУ (о) мають бiзнесовий iнтерес на енергоринку, зокрема до дiяльностi приватизованих обленерго.

У цiй ситуацiї Президент Кучма зайняв iншу позицiю, анiж це було пiд час голосування за Програму дiяльностi КМ. Так, вiн неодноразово вимагав вiд прем'єра Ющенка звiльнити вiд виконання обовя'зкiв вiце-прем'єра Юлiю Тимошенко. Вiктор Ющенко на цей крок не пiшов. Практично не проголосувала за проект i фракцiя "Реформи-конгрес", чого не очiкувалось, i це привiд для роздумiв.

Прикметною обставиною голосування за цей проект була його пiдтримка фракцiєю комунiстiв. Фактично, без них проект не було б ухвалено. Зрозумiло, це ще не привiд говорити про перегрупування полiтичних сил, однак такий прецедент не єдиний.

За день до цього група депутатiв (В.Олiйник, М.Сирота, Г.Фiлiпчук) заявили про створення парламентського народно-патрiотичного об'єднання "За Україну". Задекларовано спробу об'єднати i лiвих, i правих на боротьбу з олiгархами, з проникненням кримiналiтету в усi сфери буття суспiльства.

Отже, уряд В.Ющенка отримав ще одну перемогу, а депутати мали нагоду ще раз упевнитись, "хто є хто в українському парламентi".

Проект закону про особливостi приватизацiї вiдкритого акцiонерного товариства "Укртелеком" розглядався кiлька разiв. Рiшення давалось важко. Пiсля численних узгоджень варiантiв проекту зрештою ВР ухвалила його. Запропонований механiзм роздержавлення цiєї структури, за словами Голови Фонду Державного майна Олександра Бондаря, може збiльшити щорiчнi надходження до бюджету на 150 мiльйонiв доларiв.

Пiсля доопрацювання Комiтетом з питань аграрної полiтики та земельних вiдносин двох сумiжних проектiв щодо змiн до чинного Закону "Про фiксований сiльськогосподарський податок", депутати ухвалили узгоджений текст закону.

ВР ухвалила Постанову про парламентськi слухання з питань виконання Постанови ВР "Про порядок ратифiкацiї Угоди мiж Україною та РФ про врегулювання питань правонаступництва щодо зовнiшнього боргу та активiв колишнього СРСР" вiд 19 лютого 1997 року.

BP ухвалила Законопроект "Про державну програму приватизацiї на 2000- 2002 роки" i внесла змiни до Закону про приватизацiю державного майна. 20 червня цього року Уряд передав до ВР проект Податкового Кодексу. Його введення в дiю пропонується провести в 2001 роцi. На перехiдний перiод Кодекс передбачає ставку ПДВ у розмiрi 17% плюс 2%, якi перераховуватимуться до Фонду розвитку. З 2002 року ставка ПДВ становитиме 15%. Ставка податку на прибуток у 2001 роцi становитиме 25% (якщо ухвалить Парламент), а з 2002 року - 20%. Нову редакцiю законопроекту про змiни до чинного Закону "Про громадянство України" пiдготував Голова Комiтету з питань прав людини, нацiональних меншин i нацiональних вiдносин Генадiй Удовенко. Документ буде актом прямої дiї. У документi передбачено досконалiший механiзм попередження випадкiв без громадянства. Законопроект приведено у вiдповiднiсть до Європейської конвенцiї про громадянство.

Це лише дещиця з доробку ВР за перiод iз квiтня по червень цього року. 14 липня п'ята сесiя закiнчує свою роботу звiтом уряду за перше пiврiччя. На завершення сесiї депутати ухвалили у першому читаннi Податковий Кодекс та проголосували переконливою бiльшiстю (251 голос) за законопроект про внесення змiн до Конституцiї за результатами референдуму, що його подав Президент.