Версія для друку

Огляд парламентської дiяльностi

ТРЕТИЙ КВАРТАЛ

П'яту сесiю ще в апогеї законотворчих зусиль оглядачi назвали "епохою Кодексiв". Справдi, пiдсум-ком роботи цiєї сесiї є ухвала у першому читаннi сiмейного, господарського (комерцiйного) та податкового кодексiв; у другому читаннi депутати ухвалили цивiльний бюджетний та загальну частину кримiналь-ного кодексу. Ухвалено також земельний кодекс (урядовий варiант). Цей останнiй кодекс дався депутатам нелегко. Спочатку була боротьба (в рамках правил) мiж двома варiантами проекту. Потiм були численнi блокування Найвищої трибуни. Лiва частина депутатського корпусу, будучи невдоволеною результатами голосування, висунула звинувачення в його нелегiтим-ностi (порушення процедури пiд час голосування).

Особливу увагу депутатiв, та й не тiльки їхню, викликав Податковий Кодекс. Досить сказати, що на розгляд Верховної Ради було подано 6 варiантiв цього документу. Немає потреби нагадувати, яку роль в економiцi країни вiдiграє податкова система. Ще одна обставина: Президент Кучма неодноразово заявляв, що не пiдпише закон на старiй (нинi чиннiй) податковiй базi. Отже, депутати (наївнiшi з них) мали намiр у форсованому режимi пiдготувати та ухвалити Кодекс, аби над проектом бюджету-2001 працювати за параметрами нової податкової системи. З огляду на складнiсть проблеми -- i в її об'єктивному вимiрi, i з причини суттєвих розбiжностей у пiдходах до проблеми представникiв рiзних полiтичних сил у Парламентi,-- депутати змогли ухвалити Кодекс лише в першому читаннi. Таким чином, iдея пiдготовки проекту бюджету на 2001 рiк на новiй податковiй системi виявилась нездiйсненною.

Парламентський липень був цiкавим ще слуханням з питань виконання Постанови Верховної Ради "Про порядок ратифiкацiї угоди мiж Україною та Росiйською Федерацiєю "Про врегулювання питань правонаступництва щодо зовнiшнього боргу та активiв колишнього СРСР вiд 19 лютого 1997 року". Свого часу Верховна Рада угоду не ратифiкувала, а ухвалила компромiсну постанову.

Мiнiстр Закордонних справ Борис Тарасюк нагадав, що за договором вiд 4 грудня 1991 року Україна взяла на себе зобов'язання обслуговувати 16, 37 % сукупного зовнiшнього боргу СРСР i також взяла право власностi на такi ж вiдсотки його активiв. Факт, що українська частка активiв є на порядок вищою її боргiв, загальновiдомий. Менш вiдомим є те, що Росiйська Федерацiя не має намiру сплачувати свої борги Українi. Тож Верховна Рада ухвалила ще одну Постанову "Про рекомендацiї парламентських слухань:"

А завершився парламентський липень звiтом уряду про виконання Програми дiяльностi Кабiнету Мiнiстрiв. Доповiдав i вiдповiдав на численнi запитання Прем'єр-мiнiстр В. Ющенко.

Вiн зазначив, зокрема, що за 5 мiсяцiв цього року у порiвняннi з минулим роком ВВП збiльшився на 5, 4 %, грошовi доходи населення -- на 11, 8 %, а заборгованiсть iз зарплати зменшилась на 12, 9 %. Обсяги промислового виробництва збiльшилися на 10, 8 %. Водночас, зростання грошових доходiв не створило можливостi для зростання платоспроможного попиту, оскiльки адмiнiстративне пiдвищення тарифiв на комунальнi та транспортнi послуги, цiн на хлiб, iншу сiльгосппродукцiю спричинило швидке зростання iнфляцiї. В пiдсумковiй Постановi Верховної Ради депутати рекомендували уряду зосередитися на структурнiй перебудовi економiки.

Прiоритети шостої сесiї
Пiсля парламентських канiкул, 5 вересня, розпочала роботу шоста сесiя Верховної Ради. Найперше, Голова ВР i. Плющ зачитав звернення Президента Л. Кучми до депутатiв, у якому йшлося про проблему створення адекватної нормативно-правової бази, яка б забезпечила поєднання iнтересiв держави щодо бюджетних надходжень з iнтересами господарських суб'єктiв -- платникiв подат-кiв та про усунення iнших перешкод на шляху становлення ринкової економiки. У своєму зверненнi Президент навiв деякi промовистi цифри. Так, 128 тис. пiдприємств мали на початок вересня заборгованiсть перед бюджетом в сумi 15 мiльяр-дiв грн.(10 млрд. з цiєї суми -- пеня за несвоєчасну сплату).

На початок шостої сесiї у Верховної Ради "накопичилося" 700 нерозглянутих законопроектiв, 130 з них депутати запланували винести на розгляд сесiї. Водночас, Кабiнет Мiнiстрiв подав до Верховної Ради 252 законопроекти (з них 39 як невiдкладнi) До речi, цi цифри можуть послужити яскравою iлюстрацiєю до роздумiв, чи потрiбно скорочувати кiлькiсть депутатiв у Парламентi. (Референдум проголосував зменшити її з 450 до 300). До прiоритетних депутати зарахували вже згаданi проекти -- Податкового, Бюджетного, Земельного та Цивiльного Кодексiв, проект закону про бюджет на 2001 рiк.

Обговорення проекту бюджету 2001
4 жовтня Кабiнет Мiнiстрiв на пленарному засiданнi Верховної Ради представив депутатам проект закону про Державний бюджет на 2001 рiк. (Проект надiйшов до Верховної Ради 15 вересня i депутати мали змогу попередньо з ним ознайомитись).

Урядовцi подали проект вчасно, але на старiй податковiй системi. Аби якось узгодити цей факт iз заявою Президента Кучми щодо того, який закон про бюджет на 2001 рiк вiн має намiр пiдписати, деякi депутати висунули iдею так званого "Малого Кодексу". Пропонувалося до деяких нинi чинних законiв внести змiни щодо ставок оподаткування, якi вiдповiдали б ставкам, передбачуваним у Податковому Кодексi. Потiм вiд цiєї iдеї вiдмовились. Представляв проект мiнiстр фiнансiв iгор Мiтюков.

Основними цiлями проекту визначено :

• Сприяння економiчному зростанню через стабiлiзацiю фiнансової системи;
• Послаблення податкового тиску за одночасного скорочення податкових пiльг, поступове скорочення державного боргу;
• Пiдвищення добробуту населення шляхом фiнансування галузей соцiально-культурної сфери;
• Максимально ефективне використання бюджет-них ресурсiв.

Проектом передбачено загальний обсяг доходiв зведеного бюджету в сумi 52, 1 млрд. грн. Соцiальнi видатки намiчено пiдвищити на 29 %, що пiдтверджує тезу про соцiальну спрямованiсть бюджету 2001.

Висновки парламентарiв щодо бюджету узагальнив Голова бюджетного Комiтету О. Турчинов. Давши проектовi, на загал, позитивну оцiнку, вiн вiдзначив i його слабкi мiсця:

• З 29 положень Бюджетної резолюцiї 11 у проектi не виконано;
• Нереальне (на думку О. Турчинова) прогнозування курсу гривнi до долара.

До концептуальних проблем бюджету можна вiднести проблему мiжбюджетних вiдносин. Проект Кабiнету Мiнiстрiв передбачає один Центральний i 27 мiсцевих бюджетiв (обласнi, Криму, Києва, Севастополя). Бюджетний Комiтет пропонує розробити 168 мiсцевих бюджетiв для мiст обласного пiдпорядкування. Деякi депутати запропонували розробити 682 мiсцевих бюджети (для всiх населених пунктiв базового рiвня).

Найгострiшi дискусiї виникли навколо проблеми наповнення бюджету. Багато хто з депутатiв вважає нереальною сумою 9 мiльярдiв запланованих надходжень вiд приватизацiї. Про це говорили з трибуни ВР навiть послiдовнi прихильники В. Ющенка (Ю. Костенко, Є. Жовтяк). Проблема отримання таких коштiв вiд приватизацiї має ще одну особливiсть: цi кошти, якщо навiть сума є реальною, вiдповiдно до процедури приватизацiї можуть надiйти до бюджету лише наприкiнцi наступного року. Ситуацiя може ускладнитись ще й тим, що КМ не збере всi кошти вiд приватизацiї, запланованi на цей рiк.

Одне слово, до проекту є застереження. i не тiльки з боку лiвих фракцiй, котрi вiдразу заявили, що не пiдтримають проект, а й з боку парламентської бiльшостi. Саме зусиллями п'яти фракцiй бiльшостi (СДПУ(о), "Вiдродження регiонiв", НДП, ПЗУ, "Яблуко") проект не було винесено на порядок денний для голосування у першому читаннi. Полiтичнi аналiтики пояснюють це тим, що фракцiї СДПУ(о), "Вiдродження регiонiв", Яблуко, та меншою мiрою НДП та ПЗУ у багатьох питаннях лобiюють iнтереси олiгархiв. Пiсля презентацiї 4 жовтня i обговорення 18 жовтня голосування 19 жовтня не вiдбулось. Знавцi регламенту ВР стверджують, що спiкер i. Плющ цей регламент порушив, не внiсши питання до порядку денного. Сам i. Плющ пояснює свою поведiнку добрими намiрами: рятував проект вiд можливого провалу. Прихильники уряду у Парламентi вважають, що тайм-аут на два тижнi потрiбний олiгархам, аби натиснути на уряд. Противники уряду практично нiчого не пояснюють i переконують усiх, хто хоче їх слухати, у необхiдностi вiдставки уряду.

Є ще одне пояснення: певнi сили на Банковiй i, знову ж таки, олiгархи бояться, що у боротьбi за бюджет може визначитися стабiльна група (орiєнтовно з семи фракцiй) пiдтримки уряду. В плани багатьох полiтичних сил це не входить. Вiд дня презентацiї проекту бюд-жету до його обговорення Бюджетний Комiтет отримав 700 пропозицiй i зауважень. 80 % цих пропозицiй стосувалися збiльшення видаткiв бюджету (сумарно на 40 мiльярдiв грн.). Двi третини пропозицiй не вказують, де взяти кошти на цi видатки. За проект бюд-жету у першому читаннi депутати проголосували 2 листопада. Даних про те, що маневр зi зволiканням ухвали проекту у першому читаннi призвiв до поступок уряду, ми не маємо.

Бюджетний процес -- це завжди справа нелегка i дуже часто заполiтизована Робота над бюджетом 2001 не є винятком. Урядовцi i значна частина депутатiв сподiваються впоратись з проектом бюджету до кiнця року. Це i вимога Закону, i лiквiдацiя пiдстав для можливих iнсинуацiй щодо недiєздатностi Парламенту. Щоправда, в тому ж таки Парламентi (i за його межами) є сили, якi на проблемах бюджетного процесу намагаються отримати полiтичнi дивiденди.