|
|
ОГЛЯД З ВАШiНГТОНА: УКРАЇНА - НЕ РОСiЯ
Наш кореспондент зустрiвся iз доктором Збiгнєвом Бжезiнським, який брав участь у круглому столi "Шлях України до розвиненої державностi" 19-20 вересня цього року в Вашингтонi. Др. Бжезiнський - радник Центру стратегiчних та мiжнародних студiй. За часiв Президента Картера вiн очолював Раду нацiональної безпеки i оборони, а в 1977-81 роках був радником президен-та США з питань нацiональної безпеки.
Збiгнєв Бжезiнський, впливовий коментатор зовнiшньополiтичної дiяльностi США, вважає, що остаточний результат виборiв президента Америки не матиме значного впливу на американо-українськi вiдносини - хiба що стануться якiсь радикальнi змiни. Де повиннi статися змiни, пояснив вiн, то це у практичному пiдходi до цих вiдносин як з американського, так i з українського.
Цьому виступовi Бжезiнського на круглому столi, органiзованому американськими українцями у вереснi, передували промови представникiв демократичного та республiканського таборiв, якi окреслили можливi напрями полiтики Сполучених Штатiв щодо України. Демократи стверджували, що США продовжуватимуть розвивати досягнення останнiх восьми рокiв, у тому числi Комiсiю Кучма-Гор, i не забули згадати, що саме батько республiканського кандидата виголосив на зорi української незалежностi сумнозвiсну "про-союзну" промову. У вiдповiдь, республiканцi розкритикували ставлення команди Клiнтона до України i заявили, що перенесуть акценти з допомоги на торгiвлю.
Пiзнiше Бжезiнський прокоментував, що незважаючи на те, хто вийде переможцем, i демократи, i республiканцi й надалi дотримуватимуться обережної полiтики i додав, що США були "щедрими на слова, а не на справи".
У цих недолiках Бжезiнський звинувачує як український, так i американський полiтичний iстеблiшмент. На його думку, американцi мають досить "туманне" уявлення про Україну i не вiдрiзняють Україну вiд Росiї. А українцi не руйнують цього уявлення i не придiляють достатньо уваги формуванню ставлення Заходу до України.
Бжезiнський наголосив на унiкальностi стосункiв мiж Вашингтоном та Києвом i критично висловився про вживання термiну "новi незалежнi держави" (NIS) на позначення України та iнших колишнiх радян-ських республiк, яке побутує у стiнах Державного депар-таменту США. Нормальнi торгiвельнi стосунки мiж Україною та США не повиннi бути заручником взаємин з Росiєю, вважає Бжезiнський. США вiдмовилися надати Українi статус "постiйних нормальних торгiвельних вiдносин" - американський термiн для країн-фаворитiв - пославшись на те, що Українi слiд полiпшити ситуацiю з забезпеченням виконання прав людини. Незважаючи на те, що права людини реалiзуються в Українi набагато краще, нiж в Китаї та Росiї, Китай вже отримав цей привiлейований статус.
Бжезiнський пропонує нове гасло для двостороннiх україно-американських вiдносин: "Україна - не Росiя" - i вважає, що його повинне визнати i прийняти керiвництво обидвох країн.
Україна - не Росiя
Бжезiнський порiвняв досягнення України та Росiї у сферах прав людини, демократичних перетворень, корупцiї, зовнiшньої допомоги та iнших, щоб унаочнити вiдмiннiсть мiж двома країнами.
1. Україна краще забезпечує виконання прав людини. Проте у Сполучених Штатах цього не усвiдом-люють. В Українi немає своєї Чечнi, i вже практично розв'язано проблеми в Криму. Факти полiтичних убивств мають мiсце значно рiдше, нiж в Росiї.
2. На вiдмiну вiд Росiї, перший мирний перехiд влади вiдбувся ще в 1994 роцi (Кравчук-Кучма), тобто на шiсть рокiв ранiше, нiж в Росiї, коли Путiн посiв президентське крiсло у 2000 роцi.
3. Рiвень корупцiї в Українi навiть не наближається до росiйського.
4. Україна по-iншому ставиться до взаємин iз Європою та Сполученими Штатами. Україна пообiцяла зробити все, аби приєднатися до європейської спiльноти, i не заперечуває проти розширення НАТО. Україна не пiдтримує антиамериканських режимiв i бере участь у спiльних вiйськових навчаннях iз НАТО.
5. У рамках економiчної реформи, Україна запровадила приватну власнiсть на землю, що впливає на культурнi установки українцiв i сприяє росту плюралiстичного суспiльства.
6. В Українi виникає менше фiнансових скандалiв, зокрема навколо iноземної допомоги, i пов'язанi вони iз значно меншими сумами, анiж росiйськi фiнансовi скандали.
7. Перед Україною ще довгий шлях, але ця країна перспективнiша, нiж Росiя. Україна зробила вибiр, вважає Бжезiнський, i, на вiдмiну вiд Росiї, їй не заважає ностальгiя за iсторичним минулим. На думку Бжезiнського, Україна вже усвiдомила потребу в докорiнних перетвореннях.
КЛЮЧОВIПОЛОЖЕННЯ УКРАЇНСЬКО-АМЕРИКАНСЬКИХ ВIДНОСИН ЗА БЖЕЗiНСЬКИМПротягом тривалого часу З. Бжезiнський наголошував значення української незалежностi для європейської безпеки. У своїй книзi "Велика шахiвниця" Бжезiнський стверджує, що Європа без України - неповна. Щоби проiлюструвати важливiсть iнтеграцiї України в Європу, Бжезiн-ський запропонував низку ключових положень у стосунках з Україною:
1. Незалежнiсть України змiнює геополiтичну мапу Європи.
2. Незалежнiсть України означає кiнець iмперської епохи в росiйськiй iсторiї.
3. Незалежнiсть i безпека України сприятиме стабiльностi в Європi i, зокрема, в Централь-нiй Європi. Це так само важливо, як i розширення НАТО.
4. Незалежнiсть України важлива для внутрiшнiх еволюцiйних процесiв усерединi Росiї. Прийняття України як окремої держави означатиме важливу змiну в росiйському полiтичному мисленнi, яке набирає ваги.
5. Майбутнє України - у бiльшiй Європi, у бiльшiй трансатлан-тичнiй спiльнотi.
6. Україна здобула мiжнародне визнання своєї незалежностi. Цi досягнення, на жаль, не було доповнено вiдповiдними реформами всерединi країни.
7. Лiдери України повиннi придiляти бiльше уваги означенню україн--ського суспiльства як центральноєвропейського i розвитковi нацiональ-ної свiдомостi.
8. Україна - НЕ Росiя. |
Що таке Росiяi
Якщо "Україна - не Росiя", то виникає закономiрне питання: а що ж таке Росiяi Вiдповiдаючи на це питання, Бжезiнський розмежував "Росiю Путiна" i "народну Росiю". Росiя Путiна - це ностальгiя за радянською епохою з її сильним КДБ i могутньою централiзованою державою. Народна Росiя - це та, яка прокидається i приймає iдею демократiї i яка, у разi успiху, буде важливою частиною Європи.
На думку Бжезiнського, прихильники путiнської Росiї перебувають у полонi iлюзiй, пов'язаних з її iмперським минулим. Для росiян двi iмперiї розвалилися водночас - радянська i росiйська. Радянська влада проiснувала 70 рокiв, але росiйська iмперiя панувала понад 350 рокiв. Бжезiнський застерiг Захiд вiд "наївних припущень", якi стосуються суттєвих змiн, що повиннi вiдбутися в росiйському суспiльствi, щоби прагнення до iмперiалiзму зник-ло.
Прийняття Росiєю України як дiйсно незалежної держави стане важливою змiною в росiйському полiтичному мисленнi i сприятиме розвитковi росiйської демократiї, вважає Бжезiнський.
Роль i самосвiдомiсть України
"Європейсько-американський альянс повинен включати Україну," - сказав Бжезiнський. "Питання полягає в тому, чи подiляють цю точку зору самi українцi".
Що стосується значення концепцiї "Україна - не Росiя" для української полiтичної елiти, то вiн закликав лiдерiв держави бути наполегливiшими i переконати Захiд у вiдмiнностi України вiд Росiї. Вiн також зазначив, що процес самовизначення українськї полiтичної елiти ще триває.
Вiн вiдзначив, що Україна формулює свою полiтику щодо Європи як "спiвробiтництво", а не "iнтеграцiя". "Сподiваюся, це лише семантика, i значення особливого не має," - сказав аналiтик. Вiн також запропонував Українi залучити Мiнськ до руху в європейському напрямi. Коментуючи дiяльнiсть ГУУАМ (Грузiя, Узбекистан, Україна, Азербайджан i Молдова), Бжезiнський висловився за запрошення представникiв сусiднiх країн, таких як Польща, Туреччина i Румунiя, на роль спостерiгачiв пiд час зустрiчей. Пiсля Тисячолiтнього Саммiту ООН президенти ГУУАМ оголосили про свiй намiр зустрiчатися щороку, а мiнiстри закордонних справ зустрiчатимуться ще частiше. Ця заява продемонструвала рiст активностi цiєї органiзацiї.
"Україна мусить заявити себе як гравець. Пiдхiд, який базується на заявi "допоможiть нам, бо iнакше нас чекає занепад ", провокує вiдповiдь на зразок: чому ваш занепад повинен бути важливим для мене, але не для васi
Мережу українських посольств та консульств можна було би використовувати у значно ефективнiший спосiб для роз'яснення та просування українських iнтересiв. Ресурси української дiаспори, яка розвинула власну органiзацiйну мережу для лобiювання незалеж-ницьких iнтересiв ще за радянських часiв, використовуються Києвом абсолютно недостатньо.
"Польщi вдалося переконати Сполученi Штати у тому, що подiї, якi вiдбуваються в цiй країнi та в регiонi, мають стратегiчне значення для США," - зазначив Бжезiнський. Лiдери України можуть вчитися на уроках Польщi. |
ЗИМА-ВЕСНА 2004 №16
Версія для друку
